Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Хмельницької транспортної прокуратури, Державного казначейства України, головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, прокуратури Хмельницької області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, за касаційними скаргами Державного казначейства України та ОСОБА_1на ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2008 року,

У квітні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, зазначаючи наступне. 4 квітня 2003 року заступником Хмельницького транспортного прокурора у зв'язку з недоведеністю участі у вчиненні злочину кримінальну справу, порушену відносно нього 20 лютого 2001 року за ч. 2 ст. 167 КК України 1960 року, закрито; скасовано запобіжний захід - підписку про невиїзд. Ухвалою Хмельницького міського суду від 1 грудня 2003 року на його користь з Державного казначейства України стягнуто моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн., а інші вимоги залишені без розгляду через порушення порядку їх пред'явлення до суду. Хмельницький транспортний прокурор своїми постановами двічі, 7 липня 2004 року (постанова скасована судом) і 18 квітня 2005 року відмовляв йому у визначенні матеріальної шкоди за придбання ліків і суми за надання юридичної допомоги.

У зв'язку з наведеним ОСОБА_1. просив стягнути на його користь за рахунок держави матеріальну шкоду в розмірі 238 грн. 46 коп. за придбання ліків та 18 500 грн. за надану йому юридичну допомогу в період незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 червня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з держави за рахунок Державного казначейства України на користь ОСОБА_1238 грн. 46 коп. за придбання ліків та 154 грн. за надання правової допомоги.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції змінено. Визначено відшкодування ОСОБА_1. з Державного бюджету України за надання юридичної допомоги в розмірі 4 500 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У поданих касаційних скаргах з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права: ОСОБА_1. просить ухвалу апеляційного суду змінити в частині стягнення суми за юридичну допомогу та стягнути на його користь 18 500 грн.; представник Державного казначейства України просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1підлягає задоволенню, а касаційна скарга Державного казначейства України - відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1про стягнення суми за юридичну допомогу, суд першої інстанції виходив із розміру 15 грн. за повний робочий день відповідно до Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави, затвердженому постановою Кабінету Міністрів № 821 від 14 травня 1999 (821-99-п) року.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми за юридичну допомогу, вірно виходив із того, що зазначений вище Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави не може бути застосований, оскільки юридична допомога позивачу надалась не адвокатом за призначенням чи як малозабезпеченій особі, а на підставі договірних відносин між ними. Визначаючи розмір стягнутої суми (4 500 грн.), апеляційний суд указав на те, що він повинен визначатись виходячи із принципів розумності та справедливості.

Проте повністю погодитись з висновком апеляційного суду не можна, так як до нього суд дійшов з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

При вирішенні спору суди вірно виходили з того, що наявними є підстави та умови для відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1. незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури, відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) (далі - Закон), заперечень щодо цього зі сторони відповідачів не надходило.

Орган, який приймав рішення про закриття кримінальної справи, двічі відмовляв ОСОБА_1. у визначенні суми для відшкодування шкоди. Постанова прокурора від 7 липня 2004 року скасована рішенням суду від 25 грудня 2004 року та зобов'язано прокурора вирішити питання про визначення суми відповідно до закону (а.с. 2-3, 7). Незважаючи на це, 18 квітня 2005 року прокурор повторно відмовляє ОСОБА_1. у визначенні суми (а.с. 5-6). Не погоджуючись із цією постановою, оскаржуючи її, ОСОБА_1. звернувся до суду з указаним вище позовом.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що позивачем дотримана процедура та строки звернення з вимогами про відшкодування шкоди, встановлені п. 11 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) , затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р. № 6/5/3/41 (далі - Положення). При цьому зобов'язувати ОСОБА_1повторно в іншому провадженні оскаржувати чергову відмову прокурора у визначенні суми шкоди є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо ефективності способу правового захисту.

Відповідно до положень п. 4 ст. 3 Закону громадянинові відшкодовується сума, сплачена ним у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.

ОСОБА_1. надані докази (квитанції, довідки), з яких вбачається, що в період незаконного притягнення до кримінальної відповідальності йому надавалась юридична (правова) допомога адвокатом ОСОБА_2якій він сплатив 3 500 грн., і представником ПП "Міленіум-2000", якому він сплатив 15 тис. грн.

У відповідності до пунктів 4, 10 Положення завдана громадянинові шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Громадянинові повертаються суми, сплачені ним у зв'язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені ним адвокатському об'єднанню (адвокату), за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним у рахунок оплати витрат адвоката у зв'язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Таким чином зазначене законодавство передбачає відшкодування шкоди (збитків) у повному обсязі, що відповідає й положенню ст. 22 ЦК України, а врахування вимог розумності та справедливості цим законом передбачається при відшкодуванні моральної шкоди (ст. 13 Закону, п. 17 Положення, ст. 23 ЦК України).

Крім того, право на відшкодування шкоди в повному обсязі гарантоване й ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом національного права.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1про відшкодування сум, сплачених ним за надання йому юридичної допомоги, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу Державного казначейства України відхилити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2008 року змінити, збільшивши розмір відшкодування ОСОБА_1. за надання йому юридичної допомоги за рахунок Державного бюджету України до 18 500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот грн.). В іншій частині зазначену ухвалу апеляційного суду Хмельницької області залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.