Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка" до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Білогородської сільської ради, ОСОБА_1про визнання недійсними державного акту на право власності на землю, рішення сільської ради, дозволу та розпорядження районної державної адміністрації, відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами Білогородської сільської ради, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_1на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 8 травня 2008 року,

У березні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка" (далі - ТОВ "Агрофірма "Білогородка") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1. про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на землю. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що є власником нерухомого майна, а саме металевих теплиць, згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації 8 червня 2005 року. Земельна ділянка площею 1,16 га, на якій розташовані вказані теплиці, належить ОСОБА_1 14 грудня 2005 року на зазначеній земельній ділянці були затримані працівники ТОВ "Укр-Втор-Пром", які проводили демонтаж каркасів теплиць на підставі договору від 3 листопада 2005 року, укладеного між вказаним товариством та ОСОБА_1. ТОВ "Агрофірма "Білогородка" просило суд визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією 6 квітня 2005 року, та стягнути з відповідачки 26 488 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої демонтажем теплиць.

При вирішенні спору до участі у справі як співвідповідачів залучено Києво-Святошинську районну державну адміністрацію та Білогородську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області.

У вересні 2007 року ТОВ "Агрофірма "Білогородка" уточнило позовні вимоги та просило суд визнати недійсними та скасувати дозвіл від 25 грудня 2004 року № 220 та розпорядження від 16 березня 2005 року № 128 Києво-Святошинської районної державної адміністрації, державний акт на право власності на земельну ділянку від 6 квітня 2005 року, виданий Києво-Святошинською районною державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_1.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 8 травня 2008 року, позов ТОВ "Агрофірма "Білогородка" задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 16 березня 2005 року № 128 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 1,16 га на ім'я ОСОБА_1. Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії КВ № 000084 від 6 квітня 2005 року, виданий на імя ОСОБА_1. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ "Агрофірма "Білогородка" відмовлено.

У касаційних скаргах Білогородська сільська рада, Києво-Святошинська районна державна адміністрація, ОСОБА_1. просять скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Агрофірма "Білогородка" відмовити, посилаючись на неправильне застосування судовими інстанціями норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ТОВ "Агрофірма "Білогородка", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_1, розташоване нерухоме майно, яке належить ТОВ "Агрофірма "Білогородка", а тому спірна земельна ділянка належить до несільськогосподарських угідь і відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" не підлягала розпаюванню.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статутом колективного сільськогосподарського підприємства "Білогородка" (далі - КСП "Білогородка"), прийнятого на зборах уповноважених товариства покупців радгоспу "Білогородський" 31 липня 1997 року, КСП "Білогородка" створено шляхом реорганізації радгоспу "Білогородський" і є його правонаступником.

Відповідно до статуту сільськогосподарського кооперативу "Білогородка" (далі - СК "Білогородка"), затвердженого установчими зборами засновників-членів КСП "Білогородка" від 14 березня 2000 року, СК "Білогородка" засновано шляхом добровільного об'єднання членів КСП "Білогородка" на засадах об'єднання пайових внесків членів КСП "Білогородка".

Зі статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка" (далі - СТОВ "Агрофірма "Білогородка"), затвердженого загальними зборами засновників 7 вересня 2001 року, вбачається, що СТОВ "Агрофірма "Білогородка" утворено на засадах угоди між громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. СТОВ організує свою діяльність на базі власності засновників, а також переданих у платне користування майнових паїв та в оренду земельних часток (паїв) їх співвласниками (членами сільськогосподарського кооперативу та іншими пайовиками реорганізованого КСП "Білогородка").

Згідно статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка" у редакції від 14 липня 2004 року ТОВ "Агрофірма "Білогородка" організує свою діяльність на базі власності учасників товариства, а також на господарському використанні переданих товариству у платне користування майнових паїв та в оренду земельних часток (паїв) їх власниками (членами кооперативу та/або пайовиками перетвореного у кооператив КСП "Білогородка").

У матеріалах справи міститься протокол зборів уповноважених представників співвласників майна та земельних паїв пайовиків КСП "Білогородка" від 18 червня 2004 року.

На вказаних зборах вирішено затвердити результати розпаювання земельних паїв, що проводилось з 24 по 31 травня 2004 року та закріплено майно тепличного комплексу за пайовиками, земельні паї яких розміщені на території тепличного комплексу. Згідно з випискою із зазначеного протоколу ОСОБА_1. отримала земельну ділянку під № 300.

З наведеного вбачається, що ТОВ "Агрофірма "Білогородка" не мало правових підстав звертатись до суду із позовом про визнання недійсними та скасування дозволу від 25 грудня 2004 року № 220 та розпорядження від 16 березня 2005 року № 128 Києво-Святошинської районної державної адміністрації про затвердження технічної документації в частині складання державного акту на право власності на землю на ім'я ОСОБА_1., оскільки безпосереднім власником нерухомого майна, а саме металевих теплиць, що розташовані на спірній земельній ділянці, є не саме товариство, а його учасники, які утворили товариство шляхом об'єднання їх майна, зокрема майнових паїв.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток(паїв)" протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

За відсутності доказів визнання незаконним рішення зборів власників земельних часток (паїв), у судів були відсутні підстави для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та відповідного рішення органу державної влади.

Крім того, із витягу про реєстрацію права власності вбачається, що рішення про реєстрацію права власності ТОВ "Агрофірма "Білогородка" на теплиці прийнято 8 червня 2005 року, в той час як державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1. отримала 6 квітня 2005 року.

Більш того, слід зазначити, що згідно з актом від 9 жовтня 2007 року, затвердженого головою Білогородської сільської ради, вбачається, що земельна ділянка площею 1,16 га, передана у власність ОСОБА_1., вільна від залишків тепличних конструкцій. Відповідно до положень ст. ст. 346, 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення.

Наведене свідчить про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені з порушенням норм матеріального закону, а тому вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги Білогородської сільської ради, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 8 травня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка" відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.