Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М., Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Головного Управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 816/1282/13-а

за позовом приватного підприємства "Олександр"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Головного Управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання наказу незаконним

Позивач, приватне підприємство "Олександр" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (правонаступник - Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000182205/372 від 27.02.2013 року, №0000182205/362 від 27.02.2013 року, №0000192205/37 від 27.02.2013 року;

- визнати наказ від 06.02.2013 року № 558 на проведення позапланової перевірки незаконним.

23 квітня 2013 року позивачем до Полтавського окружного адміністративного суду було подано заяву про відмову від позовної вимоги в частині визнання незаконним наказу начальника Кременчуцької ОДПІ від 06.02.2013 року №558 на проведення позапланової перевірки ПП "Олександр".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 816/1282/13-а, адміністративний позов приватного підприємства "Олександр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.02.2013 року № 0000182205/372, № 0000182205/362, №0000192205/37 Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби. Стягнуто з державного бюджету України на користь приватного підприємства "Олександр" витрати у вигляді судового збору у розмірі 2329 гривень.

Не погодившись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 816/1282/13-а, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема судом першої інстанції не дотримано вимоги ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, та не були взяті до уваги вимоги п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити ПП "Олександр" у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача проти апеляційної скарги відповідача заперечували, та просили відмовити відповідачу в її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи та пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства "Олександр" щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Оскар УА" за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 11.02.2013 року №1236/225-12/31327866 (а. с. 17-26, т.1).

Висновками акту встановлено порушення позивачем вимог:

- ч. 1-2 ст. 215, ч. 5 ст. 203, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Олександр" при придбанні від ТОВ "Оскар УА" товарів (робіт, послуг);

- п.138.1-138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розмірі 216143 грн.;

- п. 198.3, п.198.6 ст. 198, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті по бюджету в сумі 181844 грн.

На підставі висновків вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 27.02.2013 року: №0000182205/372, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 209195 грн.; №0000182205/362, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 202104 грн. та №0000192205/37, яким зменшено від'ємне значення з ПДВ на загальну суму 11201 грн. (а.с.33-38).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні позивачем господарської операції з ТОВ "Оскар УА" мав місце зв'язок між фактом придбання ТМЦ, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому мала місце господарська мета - товар був придбаний для використання у господарській діяльності позивача для виконання своїх зобов'язань перед іншими суб'єктами господарювання. За наслідками спірного правочину позивачем отримано прибуток.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних підстав.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період приватне підприємство "Олександр" мав фінансово-господарські відносини з ТОВ "Оскар УА" які здійснювались на підставі договорів поставки. Так, між ПП "Олександр" (покупець) та ТОВ "Оскар УА" (постачальник) укладено договори поставки № 20/09-23 від 20.09.2010року та №190536 від 19.05.2011року (а.с.46-48, 52-54, т.1). За умовами даних договорів постачальник зобов'язється поставити покупцю нафтопродукти узгодженими партіями, а покупець зобов'ється прийняти та оплатити їх. Загальна кількість товару за цим договорм є сумою всіх видаткових накладних. у відповідності до яких Продавець зобов'язується поставити нафтопродукти узгодженими партіями, а Покупець прийняти та оплатити їх (а.с. 46-48, 52-54, т.1). Кількість товару повинна відповідати діючим ГОСТам (ДСТУ) та ТУ та підтверджуватися паспортом якості заводу-виготовлювача та/або сертифікатом відповідності для товару, що підлягає сертифікації (п. 1.1 та п.2.1 договорів). Згідно п. 3.1 договорів, відгрузка товару здійснюється: залізнодорожнім транспортом - FCA франко-перевізник (прийомно виставочні шляхи АТ "Укртатнафта"); автомобільним транспортом покупця - EXW (м. Кременчук, вул. Свиштовська, 3); автомобільним транспортом постачальника DDU (місце призначення, вказане покупцем). Приймання товару покупцем здійснюється згідно вимог "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях", затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. №805/15496 (z0805-08) (п.3.11 договору). Згідно п. 4.1 договору, ціна нафтопродуктів встановлюється шляхом узгодження між постачальникам та покупцем. Ціна є узгодженою шляхом оплати рахунка покупцем або підписання сторонами накладних на отримання нафтопродуктів. Оплата поставленого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківській рахунок постачальника.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ "Оскар УА", позивачем до матеріалів справи, надані рахунки-фактури № 20/09/02 від 20.09.2010р. №19/05/01 від 19.05.2011р., №03/06/02 від 03.06.2011р., № 06/06/04 від 06.06.2011р., № 06/06/02 від 06.06.2011р., № 07/06/03 від 07.06.2011р., № 15/06/02 від 15.06.2011р., № 25/06/01 від 25.06.2011р., №29/06/02 від 29.06.2011р, № 30/06/06 від 30.06.2011р., № 01/07/06 від 01.07.2011р., № 04/07/03 від 04.07.2011р., № .07/07/02 від 07.07.2011р., № 14/07/03 від 14.07.2011р., № 14/07/04 від 14.07.2011р., № 20/07/02 від 20.07.2011р., № 21/07/05 від 21.07.2011р., № 22/07/02 від 22.07.2011р., № 26/07/01 від 26.07.2011р., № 04/08/01 від 04.08.2011р., № 025/08/02 від 05.08.2011р., № 11/08/03 від 11.08.2011р., № 30/08/04 від 30.08.2011р., № 31/08/04 від 31.08.2011 р., № 01/09/04 від 01.09.2011р., № 02/09/01 від 02.09.201р., № 05/09/04 від 05.09.2011р., № 09/09/04 від 09.09.2011р., № 23/09/06 від 23.09.2011р., № 08/11/07 від 08.11.2011р., № 29/11/05 від 29.11.2011р., № 30/11/05 від 30.11.2011р., № 05/12/02 від 05.12.2011р., № 24/12/03 від 24.12.2011р.

Крім того, на підтвердження здійснення поставки ТОВ "Оскар УА" товару (дизельне паливо, омивач скла, антифриз, олива промивна тощо), позивачем до матеріалів справи надані видаткові накладні на загальну суму 1091065,22 грн. (а.с. 50,103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119-120, 122-123, 125, 127-128, 130-133, 136, 138-139, 141, 143-148, 150-151, 153, 155, т.1).

Підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Оскар УА" є копії податкових накладних № 13 від 20.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 1102,60 грн., №18 від 19.05.2011р. на загальну суму з ПДВ 2588832 грн., № 29 від 31.05.2011р. на загальну суму з ПДВ 25000,00 грн., № 9 від 03.06.2011р. на загальну суму з ПДВ 17196,94 грн., № 34 від 15.06.2011р. на загальну суму з ПДВ 42291,80 грн., № 51 від 24.06.2011р., № 68 від 30.06.2011р. на загальну суму з ПДВ 24855,62 грн., № 1 від 01.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 20746,45 грн., № 10 від 04.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 1482,87 грн., № 18 від 07.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 44280,00 грн., № 28 від 14.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 96362,02 грн., № 35 від 20.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 17852,22 грн., №43 від 21.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 2257,12 грн., № 49 від 22.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 42372,00 грн., № 56 від 26.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 5579,32 грн., № 11 від 04.08.2011 р. на загальну суму з ПДВ 10240,52 грн., № 12 від 05.08.2011 р. на загальну суму з ПДВ 18035,15 грн., № 28 від 11.08.2011 р. на загальну суму з ПДВ 46887,42 грн., № 60 від 30.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 23112,60 грн., № 66 від 31.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 20822,16 грн., № 4 від 01.09.2011р. на загальну суму з ПДВ 4381,00 грн., № 6 від 02.09.2011р. на загальну суму з ПДВ 65520,00грн., № 7 від 05.09.2011р. на загальну суму з ПДВ 33485,08 грн., № 30 від 09.09.2011р. на загальну суму з ПДВ 56524,54 грн., № 60 від 23.09.2011р. на загальну сум з ПДВ 48541,42 грн., № 26 від 08.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 21228,80 грн., № 66 від 29.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 70633,00грн., №72 від 30.01.2011р. на загальну суму з ПДВ 74690,20 грн., № 12 від 05.12.2011р. на загальну суму з ПДВ 12486,47 грн., № 42 від 24.12.2011р. на загальну суму з ПДВ 17649,32 грн. (а.с. 51, 74-102, т.1).

Зобов'язання по оплаті вартості товару були виконані позивачем в повному обсязі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджуються виписками з рахунку, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 49, 55-73, т. 1). Виходячи з аналізу наданих первинних документів (рахунки фактури, податкові та видаткові накладні) колегія суддів приходить до висновку, що вони оформленні відповідно до вимог діючого законодавства, а тому приймаються в якості доказів на підтвердження реальності фінансово-господарських відносин за договорами поставки між позивачем та ТОВ "Оскар УА".

Крім того, колегія суддів зазначає, що реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі

Як вбачається з матеріалів справи, транспортування товару здійснювалось власним транспортом покупця, що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями правовстановлюючих документів, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та товарно-транспортними накладними (а.с. 104, 105 зворот, 111 зворот, 114, 116, 124, 126, 129,140, 142, 149, 152, 154, 167-176, 208-221, т.1; 1-33, т.2).

Згідно з п. 5.4.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 (z0805-08) перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568 (z0128-98) , та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

За приписами п.7.5.6 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН.

Відповідно п. 7.5.8 Інструкції у ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи, в графі найменування продукту зазначено Дизельне паливо, також в них зазначені відомості щодо маси нафтопродуктів, визначено метод визначення маси нафтопродуктів - автоваги. Автопідприємство, що перевозило зазначений товар, ФОП ОСОБА_1, замовник та вантажоодержувач ПП "Олександр", пункт навантаження вказано адресу ту, яка вказана в договорах поставки (договір №20/09-23 від 20.09.2010 р., та №190536 від 19.05.2011 р., а.с.46-48 та 52-54, т.1), а саме: НПЗ, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3; пункт розвантаження зазначено адресу оренди нерухомого майна позивача (договір№18 від 20.03.2011р.), а саме: АДРЕСА_1. В графі Особа яка здійснила відпуск товару зазначено ОСОБА_2, в графі прийняв вказано водій ОСОБА_1, а вантаж одержав ОСОБА_3, та стоять підписи зазначених осіб. Крім того, в товарно-транспортних накладних зазначено дату та час виїзду підприємства-вантажовідправника, а також стоїть печатка ПП "Олександр". Таким чином, наданими товарно транспортними накладними підтверджено факт перевезення нафтопродуктів на адресу позивача.

Враховауючи наведене, колегія суддів зазначає, що з наявних в матеріалах справи первинних документів вбачається факт отримання позивачем товару за вказаним договором, що підтверджується належним чином укладеними договорами, податковими накладними, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, рахунками фактурами. Крім того, надані позивачем первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства щодо оформлення первинних документів. Будь-яких порушень щодо оформлення вказаних документів не встановлено. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, а тому висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

Щодо завищення позивачем валових витрат колегія суддів зазначає наступне.

За приписами пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Підпунктом 138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм колегя суддів зазначає, що визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Як вбачається з довідки АБ №494380 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ПП "Олександр" є: вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду вантажних автомобілів; допоміжне обслуговування наземного транспорту; надання послуг перевезення речей (переізду); неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до матеріалів справи, придбаний позивачем товар в подальшому був оприбуткований на склад, його подальше внутрішньогосподарське переміщення та використання у господарській діяльності підтверджується наданими до матеріалів справи копіями внутрішніх відомостей розподілення та актами списання,. (а.с. 103 зворот, 107-108 зворот, 110, 112, 113 зворот, 115 зворот, 118, 119 зворот, 121, 122-123 зворот, 125 зворот, 127 зворот, 128 зворот, 130-132 звороти, 134-135, 137, 138-139 зворот, 140 зворот, 143-148 звороти, 150-151 зворот, 153 зворот), а також договором оренди нерухомого майна № 18 від 20.03.2011р., відповідно до якого ПП "Олександр" прийняв в тимчасове, оплатне користування майно для використання у господарській діяльності, а саме будівля виробнича з навісом заг. кільк. 100,0 м2, частину земельної ділянки заг. кільк. 2000,0 м2, ємність для зберігання дизельного палива /10, адреса надходження АДРЕСА_1 (163-166, т.1).

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, товар, придбаний за укладеними договорами на підставі вищезазначених податкових та видаткових накладних, був використаний позивачем у власній господарській діяльності шляхом проведення заправлення транспортних засобів (власних та орендованих) для виконання договорів транспортно-експедеційних послуг, з його контрагентами, а саме ТОВ Авангард Логістик за договором № 18 від 01.08.2011р.; ПП "Аванті" договір № 15/03 від 15.03.2011р.; ТОВ "Алеюх-Днепр" договір № 21/08 від 21.08.2010р.; ТОВ "Астра Форвардінг" договір № AFUP 034.11 від 04.01.2011р.; ПАТ "Броварське дорожньо будівельне управління № 50" договір № 07/09 від 09.09.2011р.; ТОВ "Веста Україна" договір №24/1 від 24.01.2011р.; ТОВ "Вольногірське скло" договір № 1 від 03.01.2011р.; ПП "Дакар" договір № 04/05 від 04.05.2011р.; ТОВ "Донбас Транс" договір №286 від 25.07.2011 р., ТОВ "ЭНИ-Транс" договір №06/П від 15.06.2011р., ФОП ОСОБА_5 договір № 0008/П від 01.02.2011р., ТОВ "Компанія Тетра Трейдінг" договір від 17.06.2011р., ТОВ "Комфі Трейд" договір № 14 від 14.03.2011р., ТОВ "Космос" договір № АП 03/03/-09 від 03.03.2009р., ПП "Крембітпостач" договір №20/05 від 20.05.2011р., СПД ОСОБА_7 договір № 22 від 04.01.2010 р., ТОВ "Меганом-АП" договір №32/3 від 25.03.2011р., ТОВ "ПТЛ Груп" договір № ІТ -30-08/11 від 30.08.2011р., ТОВ Торговий Дім "Інтер - Нафта" договір № 14/06 від 14.06.2011р., ПП "Торговий дім "Мегаполіс 21" договір № 10/03-11 від 10.03.2011р., ТОВ "Торговий Дім "МТЗ-Беларусь-Україна" договір №004/01 від 19.01.2011р., ТОВ "Торговий Дім "Укрнафтадніпро" договір №23/03 від 23.03.2011р., ТОВ "Телс Україна" договір № UA358-1 від 03.01.2011р., ТОВ "Технотрог-Дон" договір № 174/09 від 25.09.2009р., ПП "Транссервіс" договір 12/04 від 03.11.2010р., ФОП ОСОБА_8 договір №5 від 30.07.2011р., ТОВ "Дисна" договір №18/3 від 18.03.2011р., ДП "ФМ Ложістік Дніпро" договір №0241 Д1 від 02.03.2011р., ТОВ "ФТ "Сервісіс" договір №30/03 від 30.03.2011р. Крім того, виконання даного договору з вищезазначеними контрагентами підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та митними деклараціями (а.с. 45-195, т.2).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що приватним підприємством "Олександр" надані первинні документи, які підтверджують зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва, а тому висновки акту перевірки 11.02.2013року №1236/225-12/31327866 року про завищення витрат в податковому обліку та заниження належних до сплати в бюджет податків, є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати іншим платником податків податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Таким чином, колегія суддів не приймається довід відповідача про нікчемність здійснених правочинів між позивачем та його контрагентом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.

Таким чином, при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 816/1282/13-а, суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Головного Управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 816/1282/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 15.07.2013 р.