Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Вітюка Анатолія Івановича про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС України в Кіровоградській області), начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Вітюка Анатолія Івановича (далі - начальник УМВС України в Кіровоградській області Вітюк А.І.), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Кіровоградській області №463 від 30 грудня 2014 року в частині звільнення його з посади начальника відділу ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в Кіровоградській області та залишення у розпорядженні УМВС України в Кіровоградській області на цій же посаді;

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Кіровоградській області № 45 о/с від 3 лютого 2015 року щодо переміщення його на нижчу посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Бобринецького районного відділу УМВС України в Кіровоградській області, за рахунок посади старшого дільничного інспектора міліції цього ж сектору того ж районного відділу УМВС України в Кіровоградській області з 3 лютого 2015 року, з посадовим окладом 650 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність начальника УМВС України в Кіровоградській області Вітюка А.І., що полягає в усуненні від розгляду його рапорту від 27 січня 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з наявною вислугою років та погіршенням стану здоров'я;

- зобов'язати начальника УМВС України в Кіровоградській області Вітюка А.І. розглянути рапорт позивача від 27 січня 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з наявною вислугою років та погіршенням стану здоров'я.

В обґрунтування позову посилався на те, що він незаконно звільнений 30 грудня 2014 року з посади начальника відділу ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в Кіровоградській області із залишенням його у розпорядженні УМВС за вказаною посадою, та незаконно переміщений за наказом від 3 лютого 2015 року № 45 на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Бобринецького районного відділу УМВС України в області. Також вказував на неправомірність дій відповідача з підстав не задоволення його рапорту від 27 січня 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з наявною вислугою років та погіршенням стану здоров'я.

Постановою Тельманівського районного суду Донецької області від 20 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Кіровоградській області від 30 грудня 2014 року № 463 о/с "По особовому складу" у частині звільнення ОСОБА_4 з посади начальника відділення ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в Кіровоградській області з 30 грудня 2014 року та залишення у розпорядженні УМВС по цій же посаді. Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Кіровоградській області від 3 лютого 2015 року № 45 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_4 призначено на посаду дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Бобринецького районного відділу УМВС України в області. Зобов'язано УМВС України в Кіровоградській області повторно розглянути рапорт начальника ВДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в Кіровоградської області ОСОБА_4 від 27 січня 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з наявною вислугою років та погіршенням стану здоров'я. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УМВС України в Кіровоградській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що звільнення позивача 30 грудня 2014 року з посади начальника відділення ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в Кіровоградській області із залишенням у розпорядженні УМВС по цій же посаді, та переміщення позивача на нижчу посаду за наказом від 3 лютого 2015 року № 45 о/с відбулося за його особистим проханням, а саме на підставі рапорту від 15 листопада 2014 року та протоколу кадрової комісії УМВС України в Кіровоградській області від 3 лютого 2015 року № 4.

Заперечення позивача обґрунтовані доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що наказом УМВС України в Кіровоградській області від 30 грудня 2014 року № 463 о/с на підставі заяви позивача від 16 грудня 2014 року, постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі № 811/4147/14 за позовом ОСОБА_4 до УМВС України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення різниці в грошовому забезпеченні, постанови про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Кіровоградській області від 29 грудня 2014 року ВП № 45943683, майор міліції ОСОБА_4 поновлений на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в області з 18 листопада 2014 року, з посадовим окладом 1050 гривень, при цьому скасовано пункт наказу УМВС України в області від 18 листопада 2014 року № 412 о/с у частині призначення ОСОБА_4 на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Бобринецького районного відділу УМВС України в області.

Одночасно зазначеним наказом від 30 грудня 2014 року № 463 о/с про поновлення, ОСОБА_4 звільнено з посади начальника відділення ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в області з 30 грудня 2014 року із залишенням його у розпорядженні УМВС по цій же посаді. Підставою для видання такого наказу в частині звільнення став рапорт позивача від 15 листопада 2014 року та лист узгодження.

Наказом УМВС в Кіровоградській області від 3 лютого 2014 року № 45 о/с на підставі протоколу кадрової комісії УМВС від 3 лютого 2014 року № 4 майора міліції ОСОБА_4, який за наказом від 30 грудня 2014 року № 463 о/с перебував у розпорядженні УМВС по посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в області, призначено дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Бобринецького районного відділу УМВС України в області, за рахунок посади старшого дільничного інспектора міліції цього ж сектору того ж районного відділу УМВС України в області з 3 лютого 2015 року з посадовим окладом 650 грн.

Також встановлено, що 27 січня 2015 року на ім'я начальника УМВС України в Кіровоградській області полковника міліції Вітюка А.І. позивачем подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ з 30 січня 2015 року, проте листом від 2 лютого 2015 року № 3/Б-43 УКЗ УМВС України в Кіровоградській області повідомлено, що перебуваючи у розпорядженні УМВС, позивач не може бути звільнений з органів внутрішніх справ.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття наказу від 30 грудня 2014 року № 463 о/с в частині звільнення позивача з посади начальника відділення, наказу від 3 лютого 2015 року № 45 о/с про переміщення ОСОБА_4 з посади начальницького складу на нижчу, та законності дій відповідача при розгляді рапорту позивача від 27 січня 2015 року щодо звільнення його з органів внутрішніх справ за вислугою років і погіршенням стану здоров'я.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що видаючи спірні накази, відповідач діяв неправомірно. Також погодився із зобов'язанням УМВС України в Кіровоградській області повторно розглянути рапорт позивача від 27 січня 2015 року щодо звільнення його з органів внутрішніх справ.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду на підставі наступного.

Порядок проходження публічної служби в органів внутрішніх справ регулюється Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (565-12) (далі - Закон № 565), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (3460-15) (далі - Дисциплінарний статут), і Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) (далі - Положення № 114).

На виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі № 811/4147/14, наказом УМВС України в Кіровоградській області від 30 грудня 2014 року № 463 о/с поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника відділу ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВ України в Кіровоградській області.

Підставою для повторного звільнення позивача з посади начальника відділення ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в області за наказом від 30 грудня 2014 року № 463 о/с, яким також поновлено позивача на попередній посаді за рішенням суду від 10 грудня 2014 року, став рапорт ОСОБА_4 від 15 листопада 2014 року та лист узгодження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказаний рапорт став підставою для видання наказу УМВС України в області від 18 листопада 2014 року №412 о/с, яким призначено майора міліції ОСОБА_4 дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Бобринецького районного відділу УМВС України в області, за рахунок посади старшого дільничного інспектора міліції цього ж сектору того ж районного відділу УМВС України в області з одночасним звільненням з посади начальника відділення ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в області.

Тобто, рапорт від 15 листопада 2014 року, що поданий позивачем до його поновлення на роботі згідно з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, не може бути підставою для звільнення позивача з посади за наказом від 30 грудня 2014 року № 463 о/с.

Крім того, як свідчать матеріали справи, відповідач листами від 31 грудня 2014 року та від 10 січня 2015 року повідомляв відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградський області про виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та поновлення позивача на посаді начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в області з 30 грудня 2014 року.

Отже, відповідач, видаючи наказ від 30 грудня 2014 року № 463 о/с в частині звільнення позивача згідно з рапортом від 15 листопада 2014 року, діяв неправомірно.

Як свідчать матеріали справи, 27 січня 2015 року ОСОБА_4 подано рапорт, у якому він висловив згоду щодо призначення його на рівнозначну посаду начальника відділення ДАІ з обслуговування Кіровоградського району при УМВС України в області.

Також 27 січня 2015 року ОСОБА_4 подано рапорт про звільнення його з органів внутрішніх справ за вислугою років та погіршенням стану здоров'я з 30 січня 2015 року. В рапорті зазначено, що з правилами пункту 68 Положення № 114 (114-91-п) ознайомлений, та бажає вирішувати питання щодо його звільнення без його присутності.

Відповідно до підпункту "г" пункту 42 Положення № 114 (114-91-п) переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться на нижчі посади - за підставами, передбаченими пунктом 45 цього Положення.

Абзацом 2 пункту 42 Положення № 114 (114-91-п) , встановлено, що рішення про переміщення по службі осіб середнього, старшого або вищого начальницького складу приймається відповідним начальником з урахуванням думки їх прямих начальників і колективу працівників.

Пунктом 45 Положення передбачено, що переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться: а) при скороченні штатів; б) за станом здоров'я згідно з висновком військово-лікарської комісії; в) за особистим проханням; г) за службовою невідповідністю, виходячи з професійних моральних і особистих якостей; д) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ або за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу.

Абзацом 4 пункту 45 Положення № 144 (114-91-п) вказано, що у наказах по особовому складу про переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади зазначаються підстави переміщення, передбачені цим пунктом.

Отже, переміщення особи начальницького складу з вищої посади на нижчу не може бути викликано лише інтересами служби, а виключно за умови наявних підстав, зазначених у пункті 45 вказаного Положення.

Судами встановлено, що підставою для видання наказу № 45 від 3 лютого 2015 року про переміщення позивача з посади став протокол кадрової комісії УМВС України в Кіровоградській області від 3 лютого 2015 року № 4, що не передбачено приписами пункту 45 Положення № 144 (114-91-п) .

Тому, скасовуючи наказ № 45 від 3 лютого 2015 року, яким відповідач провів переміщення позивача на нижчу посаду, окружний суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтованого виходив з того, що відповідачем порушено порядок переміщення особи вищого начальницького складу з вищої посади на нижчу, а саме: не зазначено жодної з підстав, за яких згідно з пунктом 45 Положення № 144 (114-91-п) можливе проведення такого переміщення.

Посилання в оскаржуваному наказі на протокол кадрової комісії УМВС України в Кіровоградській області від 3 лютого 2015 року № 4 є необґрунтованим, оскільки дана підстава суперечить пункту 45 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

На підставі встановлених порушень з боку відповідача при винесенні оскаржуваних наказів та у зв'язку з їх неправомірністю, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо зобов'язання УМВС України в Кіровоградській області повторно розглянути рапорт начальника відділу ДАІ з обслуговування Компаніївського району при УМВС України в Кіровоградської області ОСОБА_4 від 27 січня 2015 року про звільнення його з органів внутрішніх справ у зв'язку з наявною вислугою років та погіршенням стану здоров'я.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення відповідають наведеним критеріям, їх необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.