Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, трьох процентів річних від простроченої суми, індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 1 червня 2007 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 14 січня 2008 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 7 серпня 2004 року між нею та відповідачкою був укладений договір позики на суму 3 тис. євро зі строком повернення коштів до 15 серпня 2004 року.

Проте відповідачка повернула лише 100 євро.

З урахуванням збільшення позовних вимог позивачка просила стягнути з відповідачки заборгованість за договором позики в розмірі 19 691 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 624 грн. 51 коп., індекс інфляції в розмірі 6 140 грн. та на відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 1 червня 2007 року позов задоволено частково, ухвалено стягнути з відповідачки на користь позивачки борг за договором позики в розмірі 19 691 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1 624 грн. 51 коп., індекс інфляції в розмірі 6 140 грн. 57 коп., на відшкодування моральної шкоди 1 тис. грн. та судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 14 січня 2008 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди скасовано й у цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено, установлено вважати, що стягненню з ОСОБА_2. підлягає 27 789 грн. 08 коп., в іншій частині рішення залишено без змін.

В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_2. посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції стягнув на користь позивачки суму боргу 19 691 грн., що є еквівалентом 2 900 євро, і три проценти річних від простроченої суми; крім того, суд дійшов висновку про необхідність стягнення також і індексу інфляції.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, визначення в договорі грошових зобов'язань у іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обгрунтування вимог, пов'язаних зі знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.

Як убачається з матеріалів справи, позика ОСОБА_1 ОСОБА_2. надавалась у євро, а не в національній валюті України, і при перерахунку суми боргу з іноземної валюти на національну судом був урахований офіційний курс гривні до євро, установлений Національним банком України на день ухвалення судового рішення. У зв'язку з викладеним при вирішенні питання про повернення боргу не може враховуватись індекс інфляції, який установлений відносно гривні, а не іноземної валюти.

Проте в порушення ст. 213 ЦПК України при ухваленні рішення судом першої інстанції зазначене враховано не було, що призвело до неправильного вирішення справи в указаній частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції можна визнати законним і обгрунтованим.

Апеляційний суд також не звернув уваги на зазначені порушення й залишив рішення суду першої інстанції в указаній частині без змін.

У частині скасування рішення районного суду про відшкодування моральної шкоди й ухвалення нового рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди рішення апеляційного суду є законним і обгрунтованим.

За таких обставин ухвалені в справі рішення суду першої інстанції в частині стягнення індексу інфляції і рішення апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про задоволення вимоги щодо стягнення індексу інфляції підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги.

У зв'язку із цим рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат підлягає також скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення. З урахуванням вимог ч. 3 ст. 80 ЦПК України, а також того, що в процесі розгляду справи позовні вимоги було збільшено (а.с. 44), але судовий збір не доплачено. Судовий збір повинен був бути сплачений у сумі 283 грн. 06 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи оплачені в розмірі 30 грн. Позивачка в суді першої інстанції сплатила судовий збір у розмірі 253 грн. та оплатила витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. У силу вимог ст. 88 ЦПК України з урахуванням відмови в задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки на відшкодування судових витрат 221 грн. 60 коп., на користь держави судовий збір у розмірі 21 грн. 55 коп.

З огляду на викладене рішення апеляційного суду в частині встановлення загальної суми стягнення з ОСОБА_2. підлягає зміні: зменшенню з 27 789 грн. 08 коп. до 21 537 грн. 11 коп. (19 691 грн. + 1 624 грн. 51 коп. + 221 грн. 60 коп.); в іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 1 червня 2007 року в частині стягнення індексу інфляції та судових витрат і рішення Апеляційного суду Львівської області від 14 січня 2008 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про задоволення вимоги щодо стягнення індексу інфляції скасувати, у цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат 221 (двісті двадцять одну) грн. 60 коп., на користь держави судовий збір у розмірі 21 (двадцяти однієї) грн. 55 коп.

Рішення Апеляційного суду Львівської області від 14 січня 2008 року в частині встановлення загальної суми коштів, що підлягає стягненню з ОСОБА_2, змінити: зменшити її з 27 789 грн. 08 коп. до 21 537 (двадцяти однієї тисячі п'ятисот тридцяти семи) грн. 11 коп.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.