Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Міністерства транспорту та зв'язку України та державного підприємства "Міжнародний аеропорт Бориспіль" про визнання частково недійсним контракту, визнання незаконними та скасування наказів Міністерства транспорту та зв'язку, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про визнання недійсним п. 11 контракту від 31 липня 2006 року та п. 8 вказаного контракту в частині необхідності узгодження директором підприємства кандидатур заступників, головного бухгалтера та начальника юридичної служби підприємства з органом управління майном, посилаючись на те, що вказані положення контракту суперечать вимогам закону та не можуть бути підставою для звільнення. У подальшому доповнив свої позовні вимоги та просив визнати незаконними та скасувати накази відповідача від 28 грудня 2006 року № 1212 та 1214, від 9 січня 2007 року № 1, від 4 травня 2007 року № 373 та поновити його на роботі й стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 30 липня 2007 року позов задоволено.

Визнано недійсним п. 11 контракту від 31 липня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1. та Міністерством транспорту та зв'язку України та п. 8 вказаного контракту у частині необхідності узгодження директором підприємства кандидатур заступників, головного бухгалтера та начальника юридичної служби підприємства з органом управління майном.

Визнано недійсним та скасовано накази Міністерства транспорту та зв'язку України № 1212 та № 1214 від 28 грудня 2006 року, № 1 від 9 січня 2007 року та № 373 від 4 травня 2007 року.

Поновлено ОСОБА_1. на посаді директора ДП "Міжнародний аеропорт Бориспіль". Стягнуто на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 33 552 грн. та допущено негайне викання рішення у частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку у розмірі 16 776 грн.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 18 грудня 2007 року рішення Бориспільського міськрайонного суду від 30 липня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що при прийнятті позивача на роботу йому були відомі умови укладеного з ним контракту. Ці умови ним не додержані - без погодження з органом управління майном він прийняв на посаду начальника управління правового забезпечення ОСОБА_2., тому наказ від 28 грудня 2006 року про його звільнення відповідає умовам контракту та чинному законодавству.

Проте з висновками апеляційного погодитися не можна.

Як вбачається з контракту від 31 липня 2006 року, укладеного між Міністерством транспорту та зв'язку України та ОСОБА_1., останній призначений на посаду директора міжнародного аеропорту "Бориспіль".

Згідно статуту державного підприємства "Міжнародний аеропорт Бориспіль", затвердженого наказом Міністра транспорту та зв'язку України № 1023 від 25 жовтня 2006 року, зареєстрованого 27 жовтня 2006 року, затверджена його нова редакція, змінена назва підприємства. Пізніше змінена і назва посади керівника підприємства - на посаду генерального директора.

Судом апеляційної інстанції не перевірено, чи не відбулася реорганізація підприємства із збереженням посади та функціональних обов'язків, яку обіймав позивач, чи вона скорочена з введенням нової посади з новими функціональними обов'язками, на зайняття якої з особою укладається трудовий договір (контракт) на загальних підставах, передбачених чинним законодавством і у цьому разі припинена дія контракту.

Для цього слід було дослідити статут підприємства, функціональні обов'язки керівника підприємства як у період укладення контракту, так і після затвердження нової редакції статуту та посади керівника підприємства.

Не перевірені апеляційним судом і доводи позивача про те, що він не порушив п. 8 контракту щодо погодження кандидатури на призначення на посаду начальника управління правового забезпечення з органом управління майном, оскільки у цьому випадку він не приймав ОСОБА_2. на посаду начальника управління правового забезпечення, а відповідно до чинного законодавства про працю зобов'язаний був перевести ОСОБА_2. з посади заступника директора з правових питань, яка скорочена на вакантну посаду начальника управління правового забезпечення, оскільки функціональні обов'язки залишилися ті ж самі, які і виконував ОСОБА_2. Останній претендував на цю посаду і не міг бути звільнений згідно з чинним законодавством про працю.

Ці обставини мають суттєве значення у правильному вирішенні справи, а вони не перевірені і їм правова оцінка не дана.

Тому рішення апеляційного суду слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до апеляційного суду Київської області.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 18 грудня 2007 року скасувати та справу передати на новий апеляційний розгляд до апеляційного суду Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.