Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області в особі Сокальського районного суду Львівської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Сокальської міської ради Львівської області, управління комунального майна Сокальської районної ради Львівської області, треті особи: приватний нотаріус Ковальчук Ігор Тарасович, державний нотаріус Гук Наталія Миколаївна, ОСОБА_5, ОСОБА_4, про визнання рішення районної ради незаконним і визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 жовтня 2007 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2008 року,

У березні 2005 року прокурор Сокальського району Львівської області в інтересах Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області в особі Сокальського районного суду Львівської області звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що рішенням Сокальської міської ради від 9 липня 2004 року № 296 включено в план приватизації на 2004 рік продаж нежилого приміщення (юридичної консультації) на пл. Січових Стрільців, № 19 у м. Сокалі Львівської області шляхом викупу ОСОБА_1. і ОСОБА_3. Згідно з договором купівлі-продажу від 16 грудня 2004 року це приміщення було продано ОСОБА_1. і ОСОБА_3. за 11 838 грн.

Прокурор вважає, що рішення Сокальської міської ради від 9 липня 2004 року № 296 прийнято всупереч розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 14 травня 1996 року № 481 "Про передачу судам службових приміщень", розпорядження Президента України від 27 липня 1996 року № 208/96 "Про забезпечення судів приміщеннями" (208/96-рп) , Положення "Про порядок передачі судам службових приміщень", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року № 197 (197-96-п) , оскільки було продано частину цілісного приміщення, в якому розташований Сокальський районний суд Львівської області. Продаж спірного приміщення проведено також із порушенням Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , а саме без погодження з орендарями ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Посилаючись на викладене, прокурор просив визнати незаконним рішення Сокальської міської ради від 9 липня 2004 року № 296 і недійсним договір купівлі-продажу від 16 грудня 2004 року, укладений між управлінням комунального майна Сокальської районної ради та ОСОБА_1., ОСОБА_3.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 17 жовтня 2007 року позов задоволено. Визнано незаконним рішення Сокальської міської ради Львівської області від 9 липня 2004 року № 296 "Про приватизацію нежилого приміщення на пл. Січових Стрільців, № 19 у м. Сокалі Львівської області шляхом викупу ОСОБА_1. і ОСОБА_3.". Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення площею 48,8 кв. м, що становить 6/100 ідеальних часток будівлі, а саме приміщення під літ. 8, 9, 10 у будівлі № 19 на пл. Січових Стрільців у м. Сокалі Львівської області, яка належить територіальній громаді в особі Сокальської міської ради Львівської області, укладений 16 грудня 2004 року між управлінням комунального майна Сокальської районної ради Львівської області та ОСОБА_1., ОСОБА_3. Зобов'язано управління комунального майна Сокальської районної ради Львівської області повернути ОСОБА_1. і ОСОБА_2( як спадкоємцю померлого ОСОБА_3) сплачені ними кошти за придбання спірного приміщення в розмірі 11 838 грн.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2008 року рішення суду першої інстанції частково змінено, викладено 3 і 4 абзаци резолютивної частини рішення в такій редакції: "Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення площею 48,8 кв. м, що становить 6/100 ідеальних часток будівлі, а саме приміщення під літ. 8, 9, 10 у будівлі № 19 на пл. Січових Стрільців у м. Сокалі Львівської області, яка належить територіальній громаді в особі Сокальської міської ради Львівської області, укладений 16 грудня 2004 року між територіальною громадою в особі Сокальської міської ради Львівської області, від імені якої діяло управління комунального майна Сокальської районної ради Львівської області, та ОСОБА_1., ОСОБА_3. Зобов'язати територіальну громаду в особі Сокальської міської ради Львівської області повернути ОСОБА_1. 13 118 грн., ОСОБА_2( як спадкоємцю померлого ОСОБА_3) і ОСОБА_6. (в особі її законного представника Захарчук І.З.) по 3 279 грн. 50 коп., які були сплачені ОСОБА_1., ОСОБА_3. за придбання спірного приміщення з урахуванням індексу інфляції. Спірне приміщення повернути територіальній громаді в особі Сокальської міської ради Львівської області". У решті рішення міського суду залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 жовтня 2007 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.