826/1016/13-а Про скасування податкових повідомлень-рішень щодо формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат - 09.07.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

У січні 2013 року ТОВ "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті" звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 09.01.2013 року № 0000132260, 0000142260 та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що господарські операції позивача з ТОВ "ТБК Металбудсервіс" є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари позивачем замовлялися з метою використання у власній господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку, позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ та валові витрати за серпень 2011 року, а висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 та пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України помилковими.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що операції між позивачем та його контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 13.12.2012 року по 19.12.2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТРК "Мега-Сіті" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "ТБК "Металбудсервіс" за серпень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 20.12.2012 №5992/22-621-34290059.

09 січня 2013 року на підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000142260, яким позивачу за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 99 921,00 грн., з яких 79 937,00 грн. - основного платежу та 19 984,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.9) та податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000132260, яким позивачу, у зв'язку із порушенням пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" у розмірі 91 928,00 грн., з яких основного платежу - 91 928,00 грн., штрафні санкції не застосовані.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень - рішень. З таким висновком не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "ТБК Металбудсервіс" позивачем були надані суду рахунки-фактури від 25.07.2011 р. №СФ-0001612, від 25.07.2011 р. №СФ-0001616, від 09.08.2011 р. №СФ-0001792, від 16.08.2011 р. №СФ-0001876, від 23.08.2011 р. №СФ-0001954, від 16.08.2011 р. №СФ-0001877 (а.с.157-160) та видаткові накладні №РН-0000400 від 02.08.2011 р., №РН-0000401 від 02.08.2011р., №РН-0000421 від 10.08.2011 р., №РН-0000423 від 12.08.2011 р., №РН-0000444 від 17.08.2011 р. на загальну суму 81 437,48 грн., №РН-0000440 від 17.08.2011 р., №РН-0000459 від 23.08.2011 р. (а.с.39-45), на підставі яких ТОВ "ТБК Металбудсервіс" поставило позивачу балки.

ТОВ "ТБК Металбудсервіс" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 479617,46 грн., в тому числі ПДВ - 79 936,24 грн.: від 29.07.2011 №75 від 28.07.2011 №70 від 02.08.2011 № 7, від 03.08.2011 № 8, від 09.08.2011 № 37, від 09.08.2011 №38, від 10.08.2011 №41, від 16.08.2011 №71, від 16.08.2011 №74, від 17.08.2011 №78, від 19.08.2011 №91, від 22.08.2011 №98, від 26.08.2011 №129, від 30.08.2011 №148, від 30.08.2011 №147.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ серпень 2011 року у розмірі 79 937,00 грн. Оплата цих товарів підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.161-164).

При цьому, згідно декларації з податку на додану вартість ТОВ "ТРК "Металбудсервіс" за серпень 2011 року вбачається, що останнім у розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5) було відображено податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з ТОВ ТРК "Мега-Сіті" у загальному розмірі 79 937,00 грн., що відповідає задекларованим позивачем сумам податкового кредиту за цей період (а.с.130). Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, розбіжності в додатках № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" ТОВ ТРК "Мега-Сіті" та ТОВ "ТРК "Металбудсервіс" відсутні.

Таким чином, правовідносини позивача з контрагентом ТОВ "ТРК "Металбудсервіс" за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

При цьому, колегія суддів враховує, що згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані ТОВ "ТБК Металбудсервіс" містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент вчинення правочинів підприємство - контрагент позивача ТОВ "ТБК Металбудсервіс" зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва №100270731 від 19.02.2010 року (а.с.128).

Крім того, із витягу з бази даних "Анульовані свідоцтва платників ПДВ" (а.с.52), розміщеної на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України, де відповідно до вимог пункту 183.13 статті 183 Податкового кодексу України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, випливає, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ТБК "Металбудсервіс" було анульоване 12 березня 2012 року, в той час як податкові накладні на користь позивача були видані в серпні 2011 року.

Тобто, на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "ТБК "Металбудсервіс" було чинним і вказаний суб'єкт господарювання мав право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (виконання робіт), що також вірно встановлено судом першої інстанції.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певних договорів, не є безумовною підставою для висновку про укладення таких договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

До того ж, чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність виданих за ними, зокрема, податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) матеріальних та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано докази використання товарів придбаних у контрагента ТОВ "ТБК "Металбудсервіс" у власній господарській діяльності та докази того, що контрагент позивача мав в своєму розпорядженні достатній трудовий ресурс та матеріально - виробничі фонди для виконання покладених на нього договірних обов'язків з продажу будівельних матеріалів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.