Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Богуславського районного центру зайнятості в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

У лютому 2008 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 29 квітня 2004 року до 24 квітня 2005 року на підставі фіктивної довідки про свою роботу на приватному підприємстві "Аттіка-В" у 2003-2004 роках, яку пред'явила до Пенсійного фонду, ОСОБА_1 незаконно отримала від держави 3 706 грн. 52 коп. Після цього відповідачка за період з 25 травня 2006 року до 19 травня 2007 року, надавши до центру зайнятості довідку про роботу в приватному підприємстві "Тігрес" у 2005-2006 роках, незаконно отримала від держави 5 491 грн. 77 коп.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 незаконно отримані кошти в сумі 9 198 грн. 29 коп.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 17 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 липня 2008 року, позов Богуславського районного центру зайнятості в Київській області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Богуславського районного центру зайнятості Київської області завдану шкоду державі незаконним отриманням допомоги по безробіттю в розмірі 9 198 грн. 29 коп.

У касаційній скарзі Богуславський районний центр зайнятості в Київській області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 18 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Законом України від 2 березня 2000 року № 1533-111 (1533-14) "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", зокрема, ч. 3 ст. 35 передбачено, що достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду; у разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Ураховуючи наведене та те, що спір виник за зверненням суб'єкта владних повноважень, зазначена справа не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 338 ЦПК України, із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Богуславського районного центру зайнятості в Київській області задовольнити частково.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 липня 2008 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.