Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року у справі № 761/22518/15-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії за вислугу років згідно Закону України від 15 липня 2015 року № 614-VIII "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення" (614-19) та виплатити заборгованість в частині донарахованої пенсії.

Посилався на те, що є пенсіонером за віком, отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) . Звернувся до відповідача за перерахунком пенсії відповідно до нового закону, проте йому було відмовлено з посиланням на те, що грошове забезпечення військовослужбовців не змінювалося. Вважає таку відмову протиправною, оскільки наказом Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016 (v0044322-16) "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" встановлені підстави для проведення перерахунку пенсій.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 за вислугу років згідно Закону України від 15 липня 2015 року № 614-VIII "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення" (614-19) та виплатити заборгованість в частині донарахованої пенсії.

При цьому, районний суд виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки Законом України від 15 липня 2015 року № 614-VIII "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення" (614-19) були внесені зміни до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 6 грудня 2016 року постанову районного суду скасував та ухвалив нову про відмову в позові.

Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії. Оскільки позивач, при зверненні до відповідача за перерахунком пенсії, довідки відповідного органу не надав, а визначив суми до виплати самостійно, то позовні вимоги є передчасними.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вказує на те, що відповідно до змін, внесених до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсії не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

Звільнений зі служби згідно наказу начальника Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України від 07.07.2000 року № 105 за власним бажанням з посади начальника навчальної лабораторії кафедри тактики та оперативного мистецтва Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України.

Звертався до відповідача за перерахунок пенсії на підставі Закону України 15 липня 2015 року № 614-VIII "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення" (614-19) , проте отримав відмову.

Виходячи з положень, передбачених частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України 15 липня 2015 року № 614-VIII "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення" статтю 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399; 2006 р., N 37, ст. 318) доповнити частиною третьою такого змісту:

"Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком".

Підставою для перерахунку ОСОБА_4 визначив наказ Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016 (v0044322-16) "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році", яким встановлені нові посадові оклади.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивач при зверненні за перерахунком пенсії не надав довідку про розмір його грошового забезпечення, внаслідок чого здійснити перерахунок не виявилося можливим.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що згідно Переліку органів військового управління (підрозділів, установ, організацій), на яких поширюється дія пункту 2 наказу Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016 (v0044322-16) "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" (додаток), місце служби позивача - Військовий гуманітарний інститут Національної академії оборони України не визначений в якості установи, на яку поширюється дія вищевказаного наказу, тому позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, апеляційним судом винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.