Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на виконання рішення постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 17 червня 2008 року за касаційною скаргою Новоград-Волинського міжрайонного прокурора на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 13 жовтня 2008 року,

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого документа на виконання рішення постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 17 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Колодянський бекон" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором про надання позики.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 3 липня 2008 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Постановлено видати виконавчий документ на виконання рішення постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 17 червня 2008 року справа № ПВ-107-16/08.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 13 жовтня 2008 року в прийняті апеляційної скарги в.о. Новоград-Волинського міжрайонного прокурора Франчука С.В. на ухвалу суду першої інстанції відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Новоград-Волинський міжрайонний прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із того, що згідно вимог Закону України "Про третейські суди" (1701-15) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені лише ухвали про відмову у видачі виконавчого документа; оскаржувана ухвала відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

За положеннями ч. 1 ст. 45 ЦПК України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому ЦПК та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Судом установлено, що рішенням постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 17 червня 2008 року було визнано дійсним договір іпотеки від 15 вересня 2005 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Колодянський бекон" та ОСОБА_2; визнано за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - нежилі приміщення, що розташовані по вулиці Войкова, 9 у місті Новоград-Волинському Житомирської області, а саме: олійний цех загальною площею 199, 1 кв. м, цех з виготовлення ЖКД загальною площею 584, 9 кв. м, приміщення складу та млину загальною площею 11, 8 кв. м, вагову загальною площею 7, 2 кв. м, підсобку загальною площею 9, 7 кв. м, огорожу бетонну - 51, 3 кв. м та асфальтове покриття площею 1 000 кв.м. Зобов'язано ДКП Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна.

Тобто вказаним рішенням третейського суду покладено обов'язок на державні установи.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства в України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про третейські суди" третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Ураховуючи зазначені положення та принцип добровільності утворення третейського суду, обов'язковість рішення третейського суду лише для сторін третейської угоди, положення ч. 8 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" щодо неможливості оскарження ухвали компетентного суду про видачу виконавчого документа поширюється лише на сторін третейської угоди і не може поширюватися на інших осіб, які не є учасниками третейської угоди і третейського розгляду, права і інтереси яких порушено рішенням третейського суду, прийнятим з перевищенням наданих йому повноважень та поза межами його компетенції (ст. 27 Закону).

Відповідно до вимог п. 7 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Системний аналіз указаних норм матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що ухвала компетентного суду про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду підлягає апеляційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, ухвала апеляційного суду про відмову в прийнятті апеляційної скарги підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Новоград-Волинського міжрайонного прокурора задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 13 жовтня 2008 року скасувати, питання передати до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.