Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Лугтехснаб",

У травні 2008 року Державна податкова інспекція в Артемівському районі м. Луганська звернулася до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Лугтехснаб" (далі – ТОВ "Лугтехснаб").

Зазначала, що ТОВ "Лугтехснаб" знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська.

Посилаючись на те, що ТОВ "Лугтехснаб" не було подано податкової декларації з податку на прибуток, просила зобов’язати акціонерне товариство "Індекс-Банк" розкрити банківську таємницю щодо ТОВ "Лугтехснаб" про обсяг і обіг коштів, з розшифруванням контрагентів, на рахунку ТОВ "Лугтехснаб".

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 9 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 6 серпня 2008 року, позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська задоволено частково. Зобов’язано акціонерне товариство "Індекс-Банк" розкрити та надати Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська інформацію, яка містить банківську таємницю, стосовно відомостей про обсяг та обіг коштів на рахунку ТОВ "Лугтехснаб". У частині розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо зазначення контрагентів по банківським операціям ТОВ "Лугтехснаб" відмовлено.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція в Артемівському районі м. Луганська просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська в частині розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо контрагентів по банківським операціям ТОВ "Лугтехснаб", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що банк не повинен надавати запитувану заявником інформацію, оскільки відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені в документах, угодах та операціях клієнта.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Відповідно до пп. 2, 4 ч. 1 ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду; органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.

За змістом зазначених вимог закону рішення суду про розкриття банківської таємниці та письмова вимога органу Державної податкової служби України є окремими та самостійними підставами для розкриття банком банківської таємниці.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.

Згідно із ч. 5 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів.

Разом з тим п. 3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року N 267 (z0935-06) , передбачено, що банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо вони зазначені в документах, договорах та операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта іншого банку або вимозі, рішенні (постанові) суду.

Обґрунтовуючи заяву Державна податкова інспекція в Артемівському районі м. Луганська зазначала, що діяльність ТОВ "Лугтехснаб" є протиправною, а тому з метою недопущення втрат бюджету просила розкрити банківську таємницю щодо контрагентів ТОВ "Лугтехснаб".

Вирішуючи спір, суд у порушення ст. 290 ЦПК України на зміст вимог Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська, мету й обставини її звернення до суду та відповідні положення закону уваги не звернув і безпідставно відмовив у задоволенні заяви в частині відмови в розкритті банківської таємниці щодо контрагентів.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 9 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 6 серпня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.