Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської районної державної адміністрації, Михайлівської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_2 мав право на земельну частку (пай) із земель КСП "Червоний партизан", ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, вона вважала, що батько одержав сертифікат на право на земельну частку (пай), однак у квітні 2008 року при зверненні до відділу земельних ресурсів дізналася, що батько був виключений зі списку членів КСП "Червоний партизан", які мають право на земельну частку (пай), що є неправомірним, а їй слід звернутися до суду для продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину.

Позивачка просила визнати поважними причини пропуску нею строку на звернення до суду та поновити цей строк, визнати за ОСОБА_2 право на одержання земельної частки (паю) із земель КСП "Червоний партизан" розміром 7, 26 умовних кадастрових гектарів, зобов'язати Михайлівську районну державну адміністрацію видати на ім'я ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай), зобов'язати Михайлівську селищну раду виділити пай із земель резервного фонду, визнати за нею право на спадщину - земельну частку (пай) ОСОБА_2 відповідно до сертифікату.

Рішенням Михайлівського районного суду від 15 серпня 2008 року позов задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.