Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 до ОСОБА_22, Приватного підприємства "Факторіал" (далі - ПП "Факторіал"), товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ Метал Фурнітура" (далі - ТОВ "АРТ Метал Фурнітура"), ОСОБА_27, Головного управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації, треті особи- товариство співвласників багатоквартирного будинку "Університет №3", ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, Печерська районна у м. Києві державна адміністрація, Голосіївська районна у м. Києві рада, про визнання договорів купівлі - продажу нежитлового приміщення недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_21 та ОСОБА_26, які діють в інтересах: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_20, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 1 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року,

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, у якому просили визнати недійсними: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 86, 4 кв. м по бул. Дружби Народів, 3 в м. Києві від 16 листопада 2000 року, укладений між ПП "Факторіал" та ОСОБА_22, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 86, 4 кв. м по бул. Дружби Народів, 3 в м. Києві від 18 січня 2002 року, укладений між ОСОБА_22 та ТОВ "АРТ Метал Фурнітура", договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 86, 4 кв. м по бул. Дружби Народів, 3 в м. Києві від 23 серпня 2002 року, укладений між ТОВ "АРТ Метал Фурнітура" та ОСОБА_27, мотивуючи свої вимоги тим, що вони як співвласники спірного допоміжного приміщення згоди на його відчуження не надавали, а тому порушені їх права.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 1 серпня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено за пропуском передбаченого законом строку для звернення до суду.

У касаційній скарзі представник позивачів порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 1 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.