У х в а л а
іменем україни
26 березня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -друга Миргородська державна нотаріальна контора, Миргородське комунальне житлово-експлуатаційне управління. ЖБК "Мрія", про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на спадкове майно, проживання однією сім'єю зі спадкодавцем до моменту відкриття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 7 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 2 грудня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що тривалий час вона перебувала в дружніх стосунках із ОСОБА_3 - сусідкою по під'їзду, допомогла їй, вони мали спільний бюджет. Однак, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_3, відповідачка примусила останню скласти на її користь заповіт. Посилаючись на ці обставини, позивачка просила визнати недійсними цей заповіт, свідоцтво на право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 та встановити факт її проживання однією сім'єю із ОСОБА_3
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 7 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 2 грудня 2008 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним заповіт від 22 листопада 2005 року, згідно якого ОСОБА_3 заповіла належне їй майно на день смерті на користь ОСОБА_2 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд або ухвалення нового рішення про відмову в позові, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 7 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 2 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Пшонка М.П. Костенко А.В. Прокопчук Ю.В.