Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Хмельницький завод будівельних матеріалів" про визнання приватизації квартири незаконною,

У лютому 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 та виконавчого комітету Хмельницької міської ради, посилаючись на те, що з 1995 року вона була наймачем квартири АДРЕСА_1, в 1998 році на прохання дочки вона прописала в квартиру свого онука - відповідача, та за його наполяганням погодилася на приватизацію квартири лише ним, однак таку згоду вона дала внаслідок обману з боку дочки та відповідача, який зобов'язався після приватизації подарувати їй квартиру. 22 листопада 2002 року він одержав свідоцтво про право власності на житло, але свого зобов'язання не виконав і квартири їй не подарував.

Позивачка просила визнати недійсною приватизацію відповідачем квартири АДРЕСА_1.

Судом проведено заміну відповідача виконавчого комітету Хмельницької міської ради належним відповідачем - ВАТ "Хмельницький завод будівельних матеріалів".

Справа судами розглядалася неодноразово.

Під час розгляду справи позивачка доповнила позов і просила також визнати недійсним видане ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на квартиру та розпорядження ВАТ "Хмельницький завод будівельних матеріалів" про приватизацію квартири відповідачем.

Останнім рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 липня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено передати справу на новий розгляд.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційний суд помилково скасував ухвалене згідно із законом рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка добровільно дала згоду на приватизацію спірної квартири лише ОСОБА_2, оскільки своє право на приватизацію житла вона вже використала раніше відносно іншої квартири, позивачка не довела в чому полягав її обман з боку відповідача при приватизації квартири.

Скасовуючи рішення, апеляційний суд виходив із того, що 15 липня 2005 року ОСОБА_2 подарував спірну квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3, яка не була залучена до участі в справі, хоча позовними вимогами ОСОБА_1 порушуються її права як власника квартири, такі вимоги не можуть бути вирішені в повному обсязі, тому справа підлягає направленню на новий розгляд.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку й передачі справи на новий розгляд визначені статтею 311 ЦПК України, таких підстав в ухвалі апеляційного суду не наведено.

Посилання апеляційного суду лише на те, що суд не залучив до участі в справі ОСОБА_3, не можна визнати цілком обґрунтованим, оскільки в ухвалі не зазначено, в чому ж саме полягає вирішення судом питання про права та обов'язки ОСОБА_3, вимог безпосередньо до ОСОБА_3 позивачка не заявляла, а рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено, сама ОСОБА_3 зазначене рішення не оскаржувала.

Висновок апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд на підставі пункту 4 частини першої статті 311 ЦПК України є передчасним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала цього суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.