19 березня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" до Головного управління юстиції у Полтавській області, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1, ОСОБА_2, Акціонерного Східно-Українського банку "Грант", Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання договору іпотеки недійсним, стягнення заборгованості та поновлення державної реєстрації іпотеки, за касаційною скаргою Акціонерного Східно-Українського банку "Грант" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 жовтня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 4 грудня 2008 року,

АСУБ "Грант" звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.10.2008 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 4.12.2008 р., яким позов задоволено частково: договір іпотеки, укладений 18.12.2007 р. між ОСОБА_2 та АСУБ "Грант", визнано недійсним; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ "АКБ "Автокразбанк" 1334667 грн. 73 коп. заборгованості за кредитним договором і судові витрати; визначено спосіб стягнення заборгованості за рахунок майна, що знаходиться в іпотеці за договором іпотеки, укладеного 3.09.2007 р. між ВАТ "АКБ "Автокразбанк" та ОСОБА_2; правочини, вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_1 щодо внесення даних про спірний договір іпотеки та про спірний будинок із земельною ділянкою до Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, визнано недійсними та зобов'язано приватного нотаріуса вчинити певні дії.

В обґрунтування касаційної скарги АСУБ "Грант" посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема правил виключної підсудності, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в частині вимог щодо визнання договору іпотеки недійсним й стягнення боргу, і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції щодо решти вимог.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.

Частиною 1 ст. 114 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Вбачається, що 30.07.2008 р. ВАТ "АКБ "Автокразбанк" завернулося до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом, у якому порушило вимоги про визнання недійсними правочинів, вчинених приватним нотаріусом щодо виключення та внесення до Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна даних про об'єкти нерухомого майна: спірного будинку та земельної ділянки (а.с. 4-7).

В подальшому, 5.08.2008 р. ВАТ "АКБ "Автокразбанк" доповнив свій позов вимогами про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 18.12.2007 р. між ОСОБА_2 та АСУБ "Грант", і стягнення заборгованості за рахунок майна, що знаходиться в іпотеці за договором іпотеки, укладеного 3.09.2007 р. між ВАТ "АКБ "Автокразбанк" та ОСОБА_2 (а.с. 39-42).

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 і ч. 4 ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності. Забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи справу, місцевий суд, в порушення вимог ч. 1 ст. 114 ЦПК України, не звернув уваги на те, що об'єктами іпотеки є житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією ж адресою, розташовані у Ленінському районі м. Полтави, та не вирішив питання про передачу справи до належного суду відповідно до вимог ст. 116 ЦПК України.

Таким чином, справа розглянута судом першої інстанції з порушенням правила виключної підсудності.

Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, на зазначені порушення вимог процесуального закону уваги не звернув.

З огляду на наведене, ухвалені в справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до належного суду першої інстанції.

Керуючись ст. 332, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Акціонерного Східно-Українського банку "Грант" задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 жовтня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 4 грудня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до Ленінського районного суду м. Полтави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :