Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,

У лютому 2003 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що 19 червня 1999 року уклала з відповідачкою договір дарування належної їй квартири АДРЕСА_1.

Пізніше їй стало відомо, що замість договору довічного утримання вона уклала договір дарування.

Посилаючись на те, що підписала договір дарування внаслідок помилки, ОСОБА_1 просила визнати його недійсним з підстав, передбачених ст. 56 ЦК України 1963 року.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 9 квітня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2008 року зазначене судове рішення скасовано та визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 19 вересня 1999 року.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.