Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) "Дніпро" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, Державної адміністрації Межівського району про визнання права власності на майно у вигляді насаджень фруктових дерев, визнання договорів оренди від 2000 року з власниками земельних ділянок поновленими на той строк і на тих самих умовах, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки,

У листопаді 2006 року СТОВ "Дніпро" звернулося із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на протязі 2001-2003 років на орендованих у відповідачів земельних ділянках товариством посаджено сад з фруктових дерев. Строк оренди сплинув у 2005 році. Укласти нові договори оренди або договір про порядок користування садом відповідачі не погодились. Позивач вважає, що оскільки земельні ділянки належать відповідачам, а фруктові дерева належать товариству та переміщення саду є неможливим, то має місце створення нерухомого майна, яким товариство та відповідачі володіють на праві спільної часткової власності. Просило визнати спільною дольовою власністю товариства та власників земельних ділянок - сад, площею 30,36 га, який розташований у с. Українка Межівського району Дніпропетровської області, з долею товариства 78,3 % та долею 16 землевласників - 21,7 %, зобов'язавши Державну районну державну адміністрацію зареєструвати право власності на сад за товариством на 56,1 % та землевласників - 43,9 %; зобов'язати власників земельних ділянок, що знаходяться під багаторічними насадженнями фруктових дерев, укласти договір про прядок користування садом.

У листопаді 2006 року СТОВ "Дніпро" звернулося із заявою про зміну позову до відповідачів посилаючись на ті ж самі обставини та відсутність на момент укладення договорів оренди у Законі України "Про оренду землі" (161-14) вимог про погодження з орендодавцем висадження багаторічних насаджень. Просило визнати за товариством право власності на майно у вигляді насаджених фруктових дерев, які розташовані на земельній ділянці, площею 30,36 га, у с. Українка Межівського району Дніпропетровської області; визнати договори оренди, укладені з власниками земельних ділянок, тобто з відповідачами у 2000 році, поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки відповідачі згідно з вимогами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" протягом одного місяця після закінчення строку договору письмових заперечень позивачу не надали; визнати недійсними договори оренди зазначених земельних ділянок, укладених між відповідачами та селянським фермерським господарством "Яна".

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі СТОВ "Дніпро" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" відхилити.

Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.