Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2ОСОБА_3 ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення боргу за договором позики та за позовом ОСОБА_2ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про визнання договору позики неукладеним, відшкодування моральної шкоди,

У травні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4про стягнення боргу за договором позики.

Зазначав, що 8 жовтня 2004 року між ОСОБА_2та ОСОБА_5. був укладений договір позики на суму 32 000 грн. 20 жовтня 2004 року за згодоюОСОБА_5 було проведено заміну кредитора в договорі позики. Відповідно до укладеного між ними договору про відступлення вимоги він був наділений правами кредитора за договором позики.

У листопаді 2004 року ОСОБА_2. помер, не повернувши йому зазначену суму боргу.

Посилаючись на те, що спадкоємцями ОСОБА_2. є відповідачі у справі, просив стягнути з останніх на його користь 32 000 грн. суми боргу за договором позики.

ОСОБА_2 ОСОБА_3., ОСОБА_4звернулися до суду з позовом доОСОБА_5,ОСОБА_1. про визнання договору позики неукладеним, відшкодування моральної шкоди.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2було складено розписку про те, що він позичив уОСОБА_5 32 000 грн., що договору позики в письмовій формі між ним укладено не було, щоОСОБА_2 на момент укладення договору позики перебувала в шлюбі з ОСОБА_2і згоди на укладення договору позики не давала, просили визнати договір позики неукладеним і відшкодувати на їхню користь 15 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2007 року позовні вимогиОСОБА_1. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4на його користь по 10 583 грн. 33 коп. боргу за договором позики, по 106 грн. 33 коп. судового збору з кожного. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4відмовлено. Стягнуто з кожного на користь держави по 375 грн. судового збору.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2008 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2007 року змінено. Скасовано рішення Київського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2007 року в частині задоволення позовних вимогОСОБА_1. та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні його позовних вимог відмовлено. Зменшено розмір стягнутого з ОСОБА_2, ОСОБА_3. на користь держави судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 37 грн. 83 коп. судового збору, а з ОСОБА_3. - 105 грн. 83 коп. судового збору. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимогОСОБА_1. про стягнення боргу за договором позики, суд апеляційної інстанції виходив із того, що договір позики між ОСОБА_2та ОСОБА_5. не був укладений у письмовій формі, а договір про відступлення права вимоги є похідним від правовідносин, які виникли між ОСОБА_2та ОСОБА_5.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Судом установлено, що 8 жовтня 2004 року між ОСОБА_2та ОСОБА_5. був укладений договір позики на суму 32 000 грн., про що ОСОБА_2було складено розписку (а.с. 17).

20 жовтня 2004 року між ОСОБА_1та ОСОБА_5. був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ОСОБА_4відступив своє право вимоги за договором позики, укладеним між ним і ОСОБА_5

У листопаді 2004 року ОСОБА_2. помер. 11 травня 2005 року ОСОБА_1. звернувся до нотаріальної контори з вимогою до спадкоємців ОСОБА_2. про виплату боргу за зазначеним договором позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно із ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 ст. 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Установивши, що 8 жовтня 2004 року між ОСОБА_2та ОСОБА_5. був укладений договір позики, на підтвердження укладення якого позивачем була представлена розписка позичальника - ОСОБА_2., що відповідно до договору про заміну кредитора в договорі позики ОСОБА_1. має права вимоги виконання зазначеного договору, що ОСОБА_2 ОСОБА_3., ОСОБА_4є спадкоємцями померлого ОСОБА_2., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимогОСОБА_1. та відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3.,ОСОБА_5

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2008 року скасувати, рішення Київського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2007 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.