Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого страхового акціонерного товариства "Консуела" (далі - ЗСАТ "Консуела"), закритого акціонерного товариства "Страхової компанії "Основа" (далі - ЗАТ СК "Основа"), треті особи: закрите акціонерне товариство страхова компанія "Столиця", акціонерне товариство страхова компанія "Залізничні шляхи", відкрите акціонерне товариство страхова компанія "Скайд", закрите акціонерне товариство страхова компанія "ВІП-Стандарт", акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія", закрите акціонерне товариство страхова компанія"Партнери", відкрите акціонерне товариство страхова компанія "Універсальна", закрите акціонерне товариство страхова компанія "Арма", закрите акціонерне товариство страхова компанія "Українська страхова група", відкрите акціонерне товариство страхова компанія "Орадон", страхова компанія "Респект", про визнання страхового випадку, стягнення суми страхового відшкодування та зустрічним позовом ЗСАТ "Консуела" до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2008 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в порядку ст.ст. 11, 526, 623 ЦК України до суду з позовом, у якому просив визнати крадіжку, угон автомобіля Бентлі FSP, кузов НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2, страховим випадком, визнати ЗСАТ "Консуела" та ЗАТ СК "Основа" солідарними боржниками перед ним, стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 1 680 000 гривень та 252 000 гривень заподіяних матеріальних збитків. В обгрунтування своїх вимог позивач указував, що в період часу з 21:30 2 червня 2007 року до 01:30 3 червня 2007 року невідомі особи викрали його застрахований автомобіль, що відповідно до договору страхування є страховим випадком. Після підтвердження 11 вересня 2007 року факту одержання всіх необхідних документів ЗСАТ "Консуела" ухиляється від складання страхового акта про визнання випадку страховим. Крім того, ОСОБА_1 указував, що між відповідачами був укладений генеральний договір про співробітництво в області перестрахування та ретроцесії і його автомобіль був перестрахований у ЗАТ СК "Основа", а тому в обох співвідповідачів виник обов'язок по виплаті страхового відшкодування в розмірі 1 680 000 гривень.

Заперечуючи проти позову, ЗСАТ "Консуела" під час розгляду справи подало зустрічний позов про визнання договору добровільного страхування транспортного засобу від 5 грудня 2006 року № 23-0038/06-0 недійсним. Свої вимоги страховик обгрунтовував тим, що при укладенні договору ОСОБА_1 подав недостовірні відомості щодо своєї особи та об'єкта страхування, зокрема більше ніж удвічі від реальної вартості автомобіля завищив страхову суму; в заяві на страхування не вказав, що транспортний засіб тимчасово ввезений на територію України строком на один рік; не повідомив страховика, що він не є громадянином України.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2007 року первісний позов задоволено частково. Визнано страховим випадком крадіжку, угон, незаконне привласнення легкового седану Бентлі FSP, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2. Визнано ЗСАТ "Консуела" та ЗАТ СК "Основа" солідарними боржниками перед позивачем. Стягнуто із ЗСАТ "Консуела" та ЗАТ СК "Основа" солідарно на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 1 680 000 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір добровільного страхування транспортних засобів № 23-0038/06-0, укладений 5 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ЗСАТ "Консуела".

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 і задовольняючи зустрічний позов ЗСАТ "Консуела", суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив із того, що договір страхування автомобіля укладений з істотними порушеннями діючого законодавства, зокрема: була значно завищена страхова сума відносно дійсної вартості застрахованого майна; страхувальником надані неправдиві відомості стосовно тимчасової реєстрації транспортного договору; сам договір підписаний неповноважною особою без попереднього письмового дозволу генерального директора ЗСАТ "Консуела", а тому цей договір є недійсним і ОСОБА_1 не має права вимагати виплати страхового відшкодування.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.