Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Аграрної біржі в особі Харківського регіонального відділення Аграрної біржі, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та грошової компенсації за невикористану відпустку за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2007 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 4 вересня 2006 року до 29 вересня 2006 року працював на посаді головного бухгалтера Харківського регіонального відділення Аграрної біржі. Наказом № 7 від 29 вересня 2006 року він був звільнений із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. З наказом про звільнення був ознайомлений 10 жовтня 2006 року, у цей же день отримав трудову книжку, але розрахунок із ним проведений не був. 20 жовтня 2006 року відповідач частково перерахував на його картковий рахунок кошти в сумі 531 грн. 71 коп., інших належних до сплати сум він не отримав.

У зв'язку із цим позивач просив стягнути з відповідача заробітну плату за вересень 2006 року в сумі 531 грн. 73 коп., середній заробіток за час затримки до дня фактичного розрахунку в сумі 1 840 грн. 63 коп. та грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 83 грн. 97 коп.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2007 року позов ОСОБА_1задоволено.

2 липня 2007 року Харківським регіональним відділенням Аграрної біржі в особі директора ОСОБА_2було подано заяву про перегляд заочного рішення, яку ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 липня 2007 року залишено без задоволення, а 6 серпня 2007 року скаржник подав заяву про апеляційне оскарження цього рішення.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2007 року рішення районного суду скасовано та позовні вимоги ОСОБА_1задоволено частково. Стягнуто з Аграрної біржі на його користь 53 грн. 22 коп., з яких 02 коп. заборгованості із заробітної плати та 53 грн. 20 коп. компенсації за невикористану відпустку.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У порушення вищезазначених норм відповідач не провів кінцевий розрахунок, не виплатив належну позивачу заробітну плату за вересень 2006 року та компенсацію за невикористану відпустку.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України і п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) , в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Установивши, що із ОСОБА_1. не був проведений повний розрахунок, частина з якого погашена 20 жовтня 2006 року, а частина - за рішенням суду, апеляційний суд наявність спору про розмір належних позивачу сум, використав як підставу відмови в стягненні коштів за затримку розрахунку, а не як підставу для визначення розміру відшкодування.

Крім того, суд зазначив, що поважними причинами невиплати є відсутність головного бухгалтера, закриття карткового рахунку позивача. Як ці обставини вплинули на такий висновок, суд не зазначив.

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині вирішення вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на розгляд суду апеляційної інстанції.

У решті - судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів у цій частині не спростовують, тому касаційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 337, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2007 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд.

У решті - рішення апеляційного суду залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.