Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 4 березня 2009 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.

Виділено ОСОБА_1. 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_2 вартістю 1 176 722 грн.

ОСОБА_2 виділено автомобіль Mitsubishi Lancer 1.6 Comfort, кузов НОМЕР_1, вартістю 93 324 грн.

Визнано право власності за ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на кошти у розмірі по 16 430 грн. кожному, інвестовані у будівництво гаражного боксу у підземному паркінгу по вул. Григоренка, 3-б у м. Києві машино-місце НОМЕР_2 загальною площею 17,3 кв.м.

Трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 1 068 483 грн. залишено у власності ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 65 263 грн. у рахунок грошової компенсації.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2009 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 4 березня 2009 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення, суди правильно виходили з того, що 63,6 % спірної трикімнатної квартири згідно з вимогами ст.ст. 22,28,29 КЗпШС, який діяв на час її придбання, є особистою власністю відповідача, оскільки вона була придбана ним за кошти отримані від продажу належної йому до шлюбу квартири, тому підлягає залишенню у власності ОСОБА_2.

Щодо іншого майна подружжя - воно підлягає поділу між сторонами у рівних частинах з урахуванням інтересів сторін.

Також правильно стягнута з ОСОБА_1. на користь відповідача грошова компенсація за різницю у вартості майна.

Згідно з положеннями ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції та доводів касаційної скарги.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 338- 341 ЦПК України, як підстави для скасування судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 4 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.