Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення недонарахованої одноразової допомоги при втраті годувальника та недонарахованих щомісячних страхових виплат за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 4 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2008 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення недонарахованої одноразової допомоги при втраті годувальника та недонарахованих щомісячних страхових виплат, посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_2, тривалий час знаходився в трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, де отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 23 вересня 1998 року йому було встановлено 55 % втрати професійної працездатності.

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області (далі - Фонд) № 4275.0 від 30 березня 2005 року її чоловікові було призначено щомісячні страхові платежі в розмірі 758 грн. 78 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік помер, і висновком МСЕК від 27 жовтня 2006 року було встановлено причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого ним професійного захворювання.

Фонд нарахував та сплатив позивачці одноразову допомогу та одноразову допомогу в рахунок однорічної заробітної плати, взявши для розрахунку не заробітну плату потерпілого, з якої він отримував страхові виплати, а розмір щомісячної страхової виплати, яка складає 55% від заробітної плати.

Оскільки чоловік помер у грудні 2005 року, а відповідач нарахував одноразову допомогу в листопаді 2006 року, то заробітна плата потерпілого повинна бути відкоригована з 1 березня 2006 року на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки, який відповідно до постанови правління Фонду становить 1.203. ОСОБА_1 просила позов задовольнити, провести нарахування одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 4 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2008 року, позов задоволено. Стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_1 64 864 грн. 08 коп. у рахунок недоплаченої суми одноразової допомоги. Стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_1 8 441 грн. 68 коп. у рахунок недоплачених щомісячних страхових виплат за період з 1 листопада 2006 року до 1 березня 2008 року. Стягнуто з Фонду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі Фонд ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що відповідно до ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) при розрахунку страхових виплат, на отримання яких має право позивачка, слід брати до уваги як розмір щомісячної страхової виплати у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання, яке отримав за життя ОСОБА_2, так і розмір його пенсії за віком. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги повинен вираховуватися виходячи з його середнього заробітку, а не із щомісячних страхових виплат.

З висновками суду погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 28 Закону страховими виплатами є грошові суми, які згідно зі ст. 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом, визначено ст. 21 Закону. Даний Закон не відносить до складу страхових виплат пенсію за віком, яку отримував потерпілий за життя.

Згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 34 Закону в разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у ст. 33 Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно зі ст. 29 цього Закону.

Аналіз змісту наведених норм Закону свідчить про те, що в разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати та не працював, розмір відшкодування шкоди особам, які мають право на страхові виплати згідно зі ст. 33 Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком (професійним захворюванням), які одержував потерпілий на день його смерті.

Згідно з вимогами ч. 12 ст. 17 цього Закону рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Пунктом 7.6.7 Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою правління Фонду від 22 грудня 2005 року № 83 (v0083583-05) , чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що у разі смерті застрахованої особи, яка одержувала страхові виплати і не працювала, розмір щомісячних страхових виплат особам, зазначеним у підпункті 7.3.1 пункту 7.3 цього Порядку, визначається виходячи із суми щомісячної страхової виплати і пенсії по інвалідності, які одержувала застрахована особа на день її смерті.

Страхові виплати позивачці Фондом були розраховані відповідно до положень чинного Порядку, а пенсія за віком, яку отримував ОСОБА_2, відповідно до положень ст.ст. 21, 28 Закону не повинна бути включена до розрахунку.

Суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі обставини справи, однак неправильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Зважаючи на викладене, колегія судів вважає за необхідне ухвалені у справі рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", керуючись ст. ст. 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 4 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2008 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення недонарахованої одноразової допомоги при втраті годувальника та недонарахованих щомісячних страхових виплат, відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.