Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1доОСОБА_2,ОСОБА_3про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна; за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3до Ялтинської міської ради, комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю та за позовом виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_1про знесення самочинно збудованої будівлі, за касаційною скаргою виконавчого комітету Ялтинської міської ради на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2008 року,

В квітні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва. Позивач зазначав, що в період перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та за рахунок їх спільних коштів ОСОБА_4. за договором купівлі-продажу придбала кафе "Ведмедятко", розташоване в Приморському парку м. Ялти. Оскільки будівля кафе потребувала ремонту вони замовили проект її капітального ремонту та реконструкції. В серпні 2004 року ОСОБА_4. померла. Посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 він своїми силами та коштами провів ремонт та реконструкцію кафе, на час звернення до суду рівень готовності об'єкта становив 70 %, а частина незавершених робіт є незначною, позивач просив про задоволення позову.

В квітні 2007 року ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. звернулися до суду з позовом до Ялтинської міської ради та комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Ялтинське БТІ") про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 успадкували кафе "Ведмедятко" та завершують його реконструкцію, однак відповідачі не визнають їх права на кафе з тих підстав, що його реконструкція проведена ними без затвердження проектної документації.

В червні 2007 року виконавчий комітет Ялтинської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про знесення самочинно збудованої будівлі кафе з тих підстав, що будівництво проведено без належного дозволу та затвердженого проекту.

Ухвалою Ялтинського міського суду від 6 березня 2008 року зазначені позовні вимоги об'єднано в одне провадження.

Рішенням Ялтинського міського суду від 6 травня 2008 року у позові ОСОБА_1. до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна відмовлено. У позовних вимогах ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Ялтинської міської ради, КП "Ялтинське БТІ" про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю відмовлено. Позов виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_1. про знесення самочинно збудованої будівлі задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2008 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі виконавчий комітет Ялтинської міської ради, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Постановляючи ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. є приватними підприємцями, які з метою зайняття підприємницькою діяльністю самочинно побудували в Приморському парку м. Ялти нежилі приміщення у вигляді незавершеного будівництвом кафе "Ведмедятко" із прибудовами до нього, а тому спір виник між суб'єктами підприємницької діяльності Пінськими і юридичними особами - Ялтинською міською радою, виконавчим комітетом зазначеної ради та КП "Ялтинське БТІ" щодо майна, яке використовується в комерційних цілях.

У зв'язку з цим апеляційний суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа підлягає розгляду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ набувається особою, яка її виготовила (створила).

Судом встановлено, що кафе "Ведмедятко" в Приморському парку м. Ялти належало на праві власності ОСОБА_4., а після її смерті його успадкували позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3., між якими виник спір щодо спадкового майна.

Звертаючись з позовом до суду як фізична особа ОСОБА_1. зазначав, що провів реконструкцію кафе власними силами та за власні кошти (т. 1, а.с. 3-4). Про те, що будівництво кафе здійснюється саме ними, вказували ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. і в своїй позовній заяві до Ялтинської міської ради та КП "Ялтинське БТІ", з якою вони теж зверталися до суду як фізичні особи (т. 2, а.с. 2-3).

Крім того, як зазначено в матеріалах касаційної скарги, ОСОБА_1. зареєстровано як фізичну особу - підприємця лише в грудні 2007 року.

Апеляційний суд на ці посилання уваги не звернув, оцінки їм не дав, хто саме та за рахунок яких коштів збудував самочинну будівлю кафе - фізичні особи чи підприємці не встановив та помилково закрив провадження у справі, виходячи лише із того, що ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. є підприємцями та використовують спірний об'єкт для зайняття підприємницькою діяльністю, не врахувавши при цьому що це саме по собі не позбавляє їх права набувати у власність чи створювати нові об'єкти власності як фізичним особам.

За таких обставин ухвалу апеляційного суду відповідно до вимог п. 2 ст. 342 ЦПК України слід скасувати та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, п. 2 ст. 342, п. 6 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу виконавчого комітету Ялтинської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2008 року скасувати і передати справу на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.