Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району, про визнання права власності на частину земельної ділянки та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання права особистої приватної власності на земельну ділянку,

У липні 2007 рокуОСОБА_1. звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки та її поділ у натурі, посилаючись на те, що він та відповідачка під час перебування в шлюбі 6 березня 2004 року купили земельну ділянку площею 0,1231 га по вул. Комарова в с. Тарасівка Києво-Святошинського району, й така ділянка є їх спільною сумісною власністю, хоча покупцем у договорі купівлі-продажу зазначена тількиОСОБА_2

Позивач просив визнати за ним право власності на частину земельної ділянки площею 0,1231 га по вул. Комарова в с. Тарасівка Києво-Святошинського району та виділити йому таку частину ділянки в натурі.

Згодом позивач уточнив позов і просив лише визнати за ним право власності на частину земельної ділянки.

У квітні 2008 рокуОСОБА_2 звернулася до суду з позовом доОСОБА_1. й просила визнати за нею право особистої приватної власності на спірну земельну ділянку, посилаючись на те, що зазначена ділянка придбана за кошти, що належали їй особисто, оскільки вона їх позичила в ОСОБА_3 і повернула борг за рахунок власних коштів після розірвання шлюбу зОСОБА_1.

Судом зазначені позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 2 червня 2008 року позовОСОБА_1. задоволено, постановлено визнати за ним таОСОБА_2 право власності за кожним на частину земельної ділянки площею 0,1231 га по вул. Комарова в с. Тарасівка Києво-Святошинського району; в задоволенні позовуОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено передати справу на новий розгляд у той же суд.

У касаційній скарзі ОСОБА_4. в інтересахОСОБА_1. просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення, апеляційний суд виходив із того, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд належним чином не з'ясував предмет судового розгляду, допустив неповноту розгляду, не дав належної оцінки поясненнямОСОБА_2 та показам свідка ОСОБА_3, не вирішив питання про можливість відступлення від рівності часток сторін у власності та питання про застосування позовної давності за позовними вимогамиОСОБА_1., крім того суд розглянув справу за відсутності третьої особи Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району, яка не була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання.

Також апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відсторонився від виконання ухвали про призначення судово-технічної експертизи для вирішення позовних вимог ОСОБА_5. про поділ ділянки в натурі, в описовій частині рішення суду першої інстанції вказано про розгляд судом таких вимогОСОБА_1., однак у резолютивній частині рішення висновок щодо таких вимог відсутній, уточнення позовних вимог, поданіОСОБА_1., не передбачені діючим законодавством і з його заяви не зрозуміло чи він відмовився від позову в частині поділу земельної ділянки, таким чином суд розглянув не всі вимоги й цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд на підставі статті 311 ЦПК України.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна з огляду на таке.

Згідно статті 303 ЦПК України обов'язком апеляційного суду є перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку й передачі справи на новий розгляд визначені статтею 311 ЦПК України.

Згідно частин першої та другої статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 31 ЦПК України визначено, що позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову,

Цивільним процесуальним законодавством не визначено форми заяви чи іншого процесуального документа, дотримання якої є обов'язковим при використанні позивачем прав, передбачених статтею 31 ЦПК України; предмет позову та межі заявлених вимог також визначає позивач на власний розсуд.

Під час розгляду справи в березні 2008 рокуОСОБА_1. подав до суду заяву про уточнення своїх позовних вимог, в якій зазначив, що його позовні вимоги полягають лише у визнанні за ним права власності на частину земельної ділянки; вимоги про поділ земельної ділянкиОСОБА_1. не підтримав.

Таким чиномОСОБА_1. на власний розсуд визначив предмет та межі своїх позовних вимог, уточнення його позову прийнято до розгляду судом першої інстанції й саме в таких межах справа була розглянута по суті цим судом; те, що позовОСОБА_1. заявлено і про поділ ділянки, зазначено лише у вступній частині рішення Києво-Святошинського районного суду й така вказівка з урахуванням положень частини другої статті 308 ЦПК України сама по собі не є підставою для скасування рішення суду.

Крім того не можна погодитися з висновком апеляційного суду про скасування зазначеного рішення з передачею справи на новий розгляд і з тих підстав, що справу розглянуто за відсутності третьої особи - Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району, оскільки сільська рада таке рішення в апеляційному порядку не оскаржувала, не з'явилася й у судове засідання під час розгляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог статті 309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права визначено як підстави для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення або зміни рішення судом апеляційної інстанції.

Для реалізації права апеляційного суду на скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення рішення по суті позовних вимог чи зміни рішення частиною другою статті 303 ЦПК України передбачена можливість дослідження апеляційним судом доказів, не позбавлений апеляційний суд і права визначити характер спірних правовідносин та правову норму, що підлягає застосуванню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала підлягає скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.