ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
10 лютого 2010 року
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В.,
Перепічая В.С., Прокопчука Ю.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердянської міської ради, треті особи: Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації, ОСОБА_2, про визнання права користування жилим приміщенням, визнання членом сім’ї наймача жилого приміщення, зобов’язання укласти договір найму; за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердянської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – державне комунальне підприємство Бердянської міської ради "Житлосервіс – 3" (далі – ДКП "Житлосервіс-3"), про визнання ордера недійсним, визнання рішення Бердянського виконавчого комітету частково недійсним та виселення; за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бердянської міської ради, ДКП "Житлосервіс – 3", Бердянського комунального підприємства з технічної інвентаризації про зобов’язання внести зміни до ордера на квартиру, визнання права користування квартирою; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ДКП "Житлосервіс – 3", треті особи: Бердянська міська рада, виконавчий комітет Бердянської міської ради, комунальне підприємство "Житлосервіс – 2А", Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації, про визнання особи такою, що не проживала разом із наймачем як член сім’ї та не має права користування житлом, визнання членом іншої сім’ї; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що не проживала з наймачем як член сім’ї, визнання членом іншої сім’ї, відсутність права користування житловим приміщенням за касаційними скаргами ДКП "Житлосервіс – 3", ОСОБА_2, комунального підприємства "Житлосервіс – 2А", виконавчого комітету Бердянської міської ради, прокурора Запорізької області на рішення апеляційного суду Запорізької області від 11 серпня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2004 року ДКП "Житлосервіс-3" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення тимчасового жильця з квартири АДРЕСА_1, зазначивши, що у цій квартирі, яка є власністю територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, мешкала Колупаєва Поліна Корніївна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; за вказаною адресою як тимчасовий жилець проживала ОСОБА_1, яку просило виселити.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила визнати її членом сім'ї наймача ОСОБА_4, оскільки вона є її онукою та спільно проживала з нею; просила зобов'язати ДКП "Житлосервіс-3" зареєструвати її місце проживання за вказаною адресою та укласти з нею договір найму житла.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 6 травня 2004 року ОСОБА_1 визнано членом сім'ї наймача зазначеної квартири, зобов'язано ДКП "Житлосервіс-3" укласти договір найму з нею; у позові ДКП "Житлосервіс-3" про виселення ОСОБА_1 відмовлено. Указане рішення за заявою Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області в порядку представництва інтересів держави в особі ДКП "Житло сервіс-3" скасовано ухвалою суду від 12 липня 2007 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою цього ж суду від 24 грудня 2008 року прийнято відмову представника ДКП "Житлосервіс-3" від позову до ОСОБА_1 про виселення тимчасового жильця та закрито провадження у справі в цієї частині.
У липні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Бердянської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – ДКП "Житлосервіс-3", в якому просила визнати недійсними ордер на квартиру АДРЕСА_1, рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 15 червня 2004 року № 356 у частині видачі ордера ОСОБА_2, виселити її із членами сім'ї з указаної квартири, посилаючись на те, що рішенням суду від 6 травня 2004 року вона була визнана членом сім'ї наймача та проживала в спірній квартирі. На порушення житлового законодавства виконавчим комітетом Бердянської міської ради було видано ордер на ім'я ОСОБА_2 на вселення до спірної квартири, яка не була вільною.
У жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про зобов'язання виконавчого комітету Бердянської міської ради внести зміни до ордера на квартиру; визнати незаконним рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 9 вересня 2004 року № 500 про внесення змін до рішення від 15 червня 2004 року № 356 у частині виключення ОСОБА_2 із числа осіб, яким надано жилу площу; визнати за нею право користування спірною квартирою.
У червні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання її такою, що не проживала з наймачем як член сім’ї; визнання її членом іншої сім’ї, відсутність права користування спірним приміщенням, оскільки ОСОБА_1 не є рідною онукою ОСОБА_4, ніколи з нею разом не проживала.
У серпні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з аналогічних підстав, викладених у позові ОСОБА_3
У грудні 2008 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила визнати за нею право користування спірним житловим приміщенням, визнати її членом сім’ї ОСОБА_4, зобов’язати ДКП "Житлосервіс-3" укласти з нею договір найму відповідно до ст. ст. 64, 106 ЖК України.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 5 травня 2009 року в позові ОСОБА_1 про визнання за нею права користування спірним житловим приміщенням, визнання її членом сім’ї ОСОБА_4, зобов’язання ДКП "Житлосервіс-3" укласти з нею договір найму, визнання ордера, виданого на ім’я ОСОБА_2, недійсним, визнання рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради частково недійсним і виселення відмовлено. У позові ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 такою, що не проживала з наймачем як член сім’ї, визнання її членом іншої сім’ї, відсутність її права користування спірним приміщенням відмовлено. Позов ОСОБА_2 про зобов'язання виконавчого комітету Бердянської міської ради внести зміни до ордера на спірну квартиру, визнання права користування квартирою задоволено частково: визнано за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_2, у решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11 серпня 2009 року рішення міськрайонного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано її членом сім’ї ОСОБА_4; визнано за нею право користування квартирою АДРЕСА_1, зобов’язано КП "Житлосервіс-2А" укласти з ОСОБА_1 договір найму на зазначену житлову площу, визнати рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 15 червня 2004 року №356 у частині видачі ордера на вселення ОСОБА_2 незаконним; визнано ордер на квартиру АДРЕСА_2, виданий на ім’я ОСОБА_2, недійсним; виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 зі спірної квартири. У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_1 такою, що не проживала з наймачем як член сім’ї, визнання її членом іншої сім’ї, відсутність її права користування спірним приміщенням відмовлено.
У касаційних скаргах ДКП "Житлосервіс – 3", ОСОБА_2, комунальне підприємство "Житлосервіс – 2А", виконавчий комітет Бердянської міської ради, прокурор Запорізької області ставлять питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального й процесуального права.
Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про визнання ОСОБА_1 членом сім’ї померлого наймача – ОСОБА_4 і визнання за нею права користування жилим приміщенням у спірній квартирі, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 вселилася до квартири, в якій мешкала ОСОБА_4, за її згодою й вела з нею спільне господарство.
Однак таких висновків апеляційний суд дійшов із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_5, яка є рідною сестрою померлої ОСОБА_4 (а. с. 5, 6, 28 т.2).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 була зареєстрована наймачем у квартирі АДРЕСА_1 одна, їй була призначена субсидія й надавалася допомога як одинокій людині з боку соціальних служб міста.
За ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 25 вересня 2001 року (а. с. 27 т. 2).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові ОСОБА_1 про визнання її членом сім’ї наймача, визнання за нею право користування приміщенням у спірній квартирі та зобов’язання ДКП "Житлосервіс-3" укласти з нею договір найму з посиланням на ст. 65 ЖК України.
Разом з тим, задовольняючи позов ОСОБА_2 про зобов'язання виконавчого комітету Бердянської міської ради внести зміни до ордера на спірну квартиру, визнання права користування квартирою, районний суд виходив із наявності у ОСОБА_2 права на спірну квартиру, яке підлягає захисту.
Судом установлено, що за рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 15 червня 2004 року № 365 ОСОБА_2 видано ордер на квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 24, 1 кв. м, жилою – 16, 1 кв. м.
Однак суд належним чином не аргументував і не перевірив наявні в матеріалах справи постанови суду щодо розміру спірної квартири.
Крім того, при вирішенні справи апеляційним судом також виявлені протиріччя між розміром жилої площі спірної квартири та кількістю кімнат, указаних в ордері та в технічному паспорті (інвентаризаційній справі).
Проте суд у порушення ст. ст. 179, 212, 213 ЦПК України зазначені документальні (письмові) докази не перевірив, не дав їм належної оцінки, не усунув наявні протиріччя в доводах сторін.
За таких обставин в частині зобов'язання виконавчого комітету Бердянської міської ради внести зміни до ордера на спірну квартиру й визнання права користування квартирою ухвалені судові рішення визнати законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають у цій частині скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті – судові рішення, а саме відмови у визнанні ОСОБА_1 членом іншої сім’ї, ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційних скарг висновків судів у цій частині не спростовують, тому касаційні скарги в цій частині слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 338, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
у х в а л и л а:
Касаційні скарги державного комунального підприємства "Житлосервіс – 3", ОСОБА_2, комунального підприємства "Житлосервіс – 2А", виконавчого комітету Бердянської міської ради, прокурора Запорізької області задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 11 серпня 2009 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання її членом сім’ї ОСОБА_4, визнання за нею право користування приміщення у квартирі АДРЕСА_1, зобов’язання комунального підприємства "Житлосервіс-2А" укласти з нею договір найму на зазначену житлову площу скасувати із залишенням у силі в цій частині рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 5 травня 2009 року.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 5 травня 2009 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 11 серпня 2009 року в частині позову ОСОБА_2 по зобов'язання виконавчого комітету Бердянської міської ради внести зміни до ордера на спірну квартиру, визнання права користування квартирою скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті – рішення судів залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Головуючий
|
М.В. Патрюк
|
|
Судді:
|
М.П. Пшонка
А.В. Костенко
В.С. Перепічай
Ю.В. Прокопчук
|