Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Косенка В.Й., Барсукової В.М.,

Балюка М.І., Данчука В.Г., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до селянсько-фермерського господарства "Хмелі", Гардишівської сільської ради про усунення порушень права власності на земельну ділянку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою селянсько-фермерського господарства "Хмелі" на рішення апеляційного суду Житомирської області від 4 листопада 2008 року,

У липні 2005 року ОСОБА_1.,ОСОБА_2. звернулися з позовом до СФГ "Хмелі", Гардишівської сільської ради та просили заборонити СФГ "Хмелі" вести господарську діяльність на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, стягнути з цього господарства незаконно отримані прибутки в натуральній формі, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 392 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, стягнути з Гардишівської сільської ради на їх користь 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, стягнути з відповідачів пропорційно витрати: 17 грн. витрат по сплаті державного мита, 200 грн. витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги.

У листопаді 2005 року позивачі подали доповнення до позовної заяви та просили стягнути з СФГ "Хмелі" на користь ОСОБА_2. 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_1. 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди, стягнути з Гардишівської сільської ради на користь ОСОБА_2. 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 листопада 2005 року в позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 4 листопада 2008 року, вищезазначене рішення суду першої інстанції скасовано та у справі ухвалено нове рішення, яким стягнуто з селянсько-фермерського господарства "Хмелі" на користь ОСОБА_1 30223 грн. 36 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 200 грн. на відшкодування моральної шкоди та 51 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою державного мита.

Стягнуто з селянсько-фермерського господарства "Хмелі" на користь ОСОБА_2 13476 грн. 64 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 200 грн. на відшкодування моральної шкоди та 200 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги.

Стягнуто з селянсько-фермерського господарства "Хмелі" на користь держави 386 грн. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, селянсько-фермерське господарство "Хмелі" подало до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з таких підстав.

Згідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове, яким стягнув з селянсько-фермерського господарства (далі - СФГ) "Хмелі" на користь ОСОБА_1. 30223 грн. 30 коп., ОСОБА_2. - 13476 грн. 64 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та по 200 грн. моральної шкоди, апеляційний суд, виходив із того, що відповідач самовільно використовував землі, які згідно Державного акту на право приватної власності на землю належать позивачам. Розрахунок відшкодування шкоди у відповідності до ст. 212 ЗК України провів розрахунки вартості пшениці, яка самовільно у 2004 році засіяна на землях позивачів її урожайності станом на 2005 рік.

Проте з висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх в порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 12 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) у випадку самовільного зайняття земельних ділянок шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК України, ст. 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її завдали. При цьому у пункті 16 цієї постанови вказується, що відповідно до ст. 156 ЗК, ст. 1166 ЦК такі збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачі в обґрунтування своїх позовних вимог послалися на те, що вони з метою посіву на своїх землях закупили насіння ячменю на суму812 грн. та люцерни на суму 2340 грн., а тому просили стягнути не отриманні доходи в натуральній формі та матеріальну шкоди у розмірі 392 грн.

Проте, апеляційний суд в порушення названих законів та ч.I ст. 303 ЦПК України не перевірив в апеляційному порядку доводів позивачів стосовно відшкодування їм шкоди шляхом повернення врожаю зібраного із самовільно зайнятої земельної ділянки, чи доходи, які власники землі могли б отримати з цих земельних ділянок, які вони не отримали до їх повернення.

Крім того, при обчисленні розмірі відшкодування шкоди, апеляційний суд виходив із вартості пшениці, яка була засіяна на самовільно зайнятій земельній ділянці в розмірі 1139 грн. за один центнер, тоді як згідно довідок управління статистки у м. Бердичеві станом на 1 червня 2008 рік середня реалізаційна вартість пшениці становила 1350 грн. 43 коп. за одну тонну, також не дослідивши вартість пшениці станом на 2005 рік за таких обставин рішення апеляційного суду не може вважатися законним та обґрунтованим.

Враховуючи, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу селянсько-фермерського господарства "Хмелі" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 4 листопада 2008 року скасувати, а справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.