Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Барсукової В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Деньгівське 2", третя особа державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про визнання договору оренди земельної ділянки недійсними,

за касаційною скаргою приватного підприємства "Деньгівське 2" на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 серпня 2008 року,

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 20 лютого 2005 року між ним, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки. Проте, на його думку, вказаний договір був укладений із значними порушеннями норм чинного законодавства. Зокрема, не було додержано істотних умов договору оренди земельної ділянки, встановлених Законом України "Про оренду землі" (161-14) . Тому, вважає вказаний договір недійсним.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 4 липня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, з підстав спливу позовної давності, передбачених ст. 257 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 серпня 2008 року рішення місцевого суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

У касаційній скарзі ПП "Деньгівське 2" просить ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Скасовуючи рішення районного суду з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції правильно вважав, що по суті позовні вимоги ОСОБА_1 не були розглянуті в суді першої інстанції, оскільки відмова в позові через пропуск строку позовної давності можлива лише при обґрунтуванні позову. Проте такі вимоги районним судом не були розглянуті.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу приватного підприємства "Деньгівське 2" відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.