Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про визнання неправомірними дій, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті спожитої електроенергії,

У червні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона не має заборгованості по оплаті спожитої електроенергії, однак в лютому 2007 році відповідач направив їй повідомлення про наявність такої заборгованості, а 24 квітня 2007 року працівники Павлоградського РЕМ ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" безпідставно відключили її будинок від мережі електропостачання, чим їй завдана матеріальна та моральна шкода.

Позивачка під час розгляду справи уточнила та доповнила позов, просила визнати неправомірними дії Павлоградського РЕМ по нарахуванню їй заборгованості з оплати спожитої електроенергії та по відключенню її будинку від мережі електропостачання, визнати незаконним унесення до договору від 10 листопада 2005 року її заборгованості з оплати спожитої електроенергії в розмірі 704 грн. 89 коп., стягнути з відповідача 390 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 420 грн. за завдану моральну шкоду та відшкодувати судові витрати.

ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" пред'явило зустрічний позов і просило стягнути з ОСОБА_1 704 грн. 89 коп. заборгованості з оплати спожитої електроенергії та 81 грн. на відшкодування судових витрат, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не оплатила таку заборгованість, хоча визнала її в укладеному між ними договорі від 10 листопада 2005 року.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 6 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2008 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Павлоградського міськрайонного суду від 6 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.