Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до управління Державної служби охорони Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою управління Державної служби охорони Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2008 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Державної служби охорони Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - ГУ МВС України в Харківській області) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 4 січня 2006 року близько 16 години на вул. 12 Квітня в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-21099, номерний знакНОМЕР_1, який належить їй на праві приватної власності, та автомобіля Хюндай Н-100, номерний знак НОМЕР_2, що належить управлінню Державної служби охорони ГУ МВС України в Харківській області, під керуванням водія ОСОБА_2

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 травня 2006 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнаноОСОБА_2., якого притягнуто до адміністративної відповідальності.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ВАЗ-21099 було пошкоджено. Відповідач відмовився від добровільного відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2008 року позовОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто з управління Державної служби охорони ГУ МВС України в Харківській області на користьОСОБА_1. 4 087 грн. 94 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 855 грн. 92 коп. судових витрат, 301 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі управління Державної служби охорони ГУ МВС України в Харківській області просить скасувати ухвалені у справі рішення та провадження у справі закрити, посилаючись на неправильне застосування судовими інстанціями норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовуОСОБА_1., суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правомірно виходив із того, що згідно з висновком спеціаліста автотоварознавця ХНДІСЕ ім. Бокаріуса № 7948 від 3 жовтня 2006 року розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля ВАЗ - 21099, номерний знакНОМЕР_1, у результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 4 087 грн. 94 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

ОСОБА_2. на момент дорожньо-транспортної пригоди працював на посаді інкасатора-водія служби інкасації, охорони грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться, (на правах окремого батальйону) управління Державної служби охорони ГУ МВС України в Харківській області та керував автомобілем Хюндай Н-100, номерний знак НОМЕР_2.

За таких обставин відповідальність за відшкодування завданої ОСОБА_1. матеріальної та моральної шкоди покладається на управління Державної служби охорони ГУ МВС України в Харківській області.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу управління Державної служби охорони Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.