Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Одеська фабрика технічних тканин" про визнання права власності,

У лютому 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" про визнання права власності на нежитлове приміщення, яке складається з двох суміжних приміщень загальною площею 34 кв.м. Свої вимоги мотивував тим, що до 1997 року, протягом 10 років пропрацював лікарем-стоматологом в ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин". У зв’язку з припиненням роботи товариства на прохання профкому та правління фабрики позивач погодився продовжувати надавати свої послуги працівникам товариства. Для переобладнання під стоматологічний кабінет йому було виділено приміщення колишнього буфету в гуртожитку ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" на першому поверсі, корпусу АДРЕСА_1. Згідно рішення правління та профкому товариства, одержання відповідних дозволів на переобладнання вказаного приміщення під стоматологічний кабінет покладалося на позивача і йому надавалось право на викуп вказаного приміщення. Одночасно після переобладнання приміщення позивач повинен був укласти угоду про оренду вказаного приміщення, згідно умов якої позивачу надавалось право на викуп стоматологічного кабінету. Також рішенням правління та профкому товариства було передбачено, що грошові кошти, які були затрачені позивачем на ремонт та переобладнання приміщення в стоматологічний кабінет, підлягали заліку при викупі вказаного кабінету, а у разі припинення договору оренди - підлягали поверненню позивачу. У зв’язку з ліквідацією фабрики позивач звернувся до ліквідатора із заявою про повернення грошових коштів, витрачених на переобладнання приміщення, однак ліквідатор Бабенко О.О. повідомив позивача про те, що у товариства відсутні будь-які грошові кошти. У зв’язку із зазначеним позивач звернувся до суду та просив задовольнити позов.

Заочним рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 травня 2008 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1. право власності на нежитлове приміщення – стоматологічний кабінет, який складається з двох кімнат площею 16,8 кв.м і 17,2 кв.м., зазначених у плані № 22 загальною площею 34 кв.м, розташованих на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 9 грудня 2009 року скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 травня 2008 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування постановленої у справі ухвали суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із оскаржуваної судової ухвали, доданих до неї матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеної судової ухвали.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Одеська фабрика технічних тканин" про визнання права власності, за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 грудня 2009 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.