Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку в спільному майні за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2008 року,

У листопаді 2007 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 2 квітня 2008 року позов задоволено. Припинено право ОСОБА_3 на 1/6 належної йому частки в спільному майні - квартирі АДРЕСА_1. Визнано право власності на половину 1/6 частки в цій квартирі, що належала ОСОБА_3, у розмірі 1/12 кожному за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві виплатити ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 145 411 грн. як компенсацію вартості 1/6 частки квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на судове рішення.

Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2008 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою судді того ж суду від 27 серпня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто апелянту.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали судді апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 було надано строк до 18 липня 2008 року для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 2 квітня 2008 року (а. с. 106).

Ухвалою судді того ж суду від 27 серпня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто йому у зв'язку з тим, що останній не виконав вимоги ст. 295 ЦПК України щодо форми та змісту апеляційної скарги.

Однак із поданої ОСОБА_3 скарги в новій редакції, яка зареєстрована в суді 17 липня 2008 року за №73, убачається, що апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України. У скарзі зазначено: в чому полягає незаконність (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин; нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; клопотання особи, яка подала скаргу, а також зазначене рішення, що оскаржується.

Таким чином, при поданні апеляційної скарги в новій редакції ОСОБА_3 вимоги п. п. 5-8 ст. 295 ЦПК України виконав.

Тому відповідно до вимог ст.ст. 121, 297 ЦПК України суддя у цьому разі не міг вважати скаргу неподаною та повертати її заявнику.

У зв'язку з наведеним оскаржувана ухвала судді апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2008 року скасувати.

Справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги відповідно до вимог закону.

Ухвала оскарженню не підлягає.