Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування збитків та моральної шкоди,

У березні 2006 рокуОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_4. про відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зазначали, що міжОСОБА_1. та ОСОБА_4. існувала усна домовленість про доглядОСОБА_1. пасіки останньої. Разом з пасікою відповідачки на медозборі знаходилися також їх вулики. У зв'язку з конфліктом, який виник між ними при відкачуванні меду, відповідачі разом із своїми вуликами забрали і їх вулики.

Посилаючись на те, що зазначеними діями відповідачів їм завдані збитки та моральна шкода, просили стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1. 26 422 грн. на відшкодування збитків та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_2 175 749 грн. на відшкодування збитків та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 24 грудня 2007 року в задоволенні позовних вимогОСОБА_1., ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 2 червня 2008 року рішення Ставищенського районного суду Київської області від 24 грудня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_4. на користьОСОБА_1. 300 грн. вартість одного вулика, 400 грн. вартість однієї бджолосім'ї та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_4. на користь ОСОБА_2 2 400 грн. вартість восьми вуликів, 3 200 грн. вартість восьми бджолосімей та 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4. просять скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимогОСОБА_1., ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції виходив із того, що неправомірними діями відповідачів, які самовільно заволоділи майном позивачів, чим позбавили останніх можливості користуватися, розпоряджатися та володіти своєю власністю та одержувати від неї прибутки, ОСОБА_1., ОСОБА_2 завдані збитки та моральна шкода.

Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що за усною домовленістю між ОСОБА_4. таОСОБА_1., останній здійснював догляд за пасікою відповідачки. Під час медозбору у червні 2004 року міжОСОБА_1. та ОСОБА_4. виник конфлікт, внаслідок якого пасіка ОСОБА_4. та 9 вуликів з бджолосім'ями, з яких 1 вуликОСОБА_1., а 8 вуликів - ОСОБА_2 були перевезені в с. Бесідку Ставищенського району Київської області і 20 червня 2004 року розвантажені на березі біля поля ОСОБА_3.

Згідно із чч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимогОСОБА_1., ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано суду доказів на підтвердження того, що неправомірними діями відповідачів їм була завдана матеріальна та моральна шкода.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 2 червня 2008 року скасувати, а рішення Ставищенського районного суду Київської області від 24 грудня 2007 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.