826/2876/15 Про визнання протиправними дій Державної авіаційної служби України щодо складення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації, визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу - 20.09.2017 Прийняття

У лютому 2015 року Відкрите акціонерне товариство "Аерофлот-російські авіалінії" звернулося до суду з позовом до Державної авіаційної служби України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними дії відповідача щодо складення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 14.01.2015 № 2201; визнати нечинною та скасувати постанову відповідача від 23.01.2015 № 2201 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року, адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову Державної авіаційної служби України від 23 січня 2015 року № 2201 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна авіаційна служба України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Відкрите акціонерне товариство "Аерофлот-російські авіалінії" направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року - без змін.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державним інспектором Державіаслужби України Кареліним В.О. 14 січня 2015 року у присутності уповноважених представників ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії" проведено перевірку інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру № 120703, в результаті перевірки якої встановлено, що повітряне судно позивача, яке виконувало рейс AFL 1635, здійснило політ з порушенням порядку використання повітряного простору України, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст. 30 Повітряного кодексу України, п.п.94, 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (401-2002-п) , що було зафіксовано шляхом складення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 14 січня 2015 року № 2201. Представник позивача був ознайомлений з протоколом № 2201 від 14 січня 2015 року та надав на нього зауваження.

23 січня 2015 року Державної авіаційною службою України за наслідками розгляду матеріалів справи щодо порушення ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії", протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 14 січня 2015 року, встановлено порушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1635 о 06 год. 36 хв. 12 липня 2014 року без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України, що є порушенням ст. 30 Повітряного кодексу України, п.п.94, 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (401-2002-п) та на підставі ст.ст. 127- 130 Повітряного кодексу України, а саме абз.4 п.1 ч.1 ст. 127, ст.ст. 127- 130 Повітряного кодексу України накладено на позивача штраф у сумі 136000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Державіаслужбою при прийнятті спірної постанови не дотримано вимог, встановлених ч.3 ст. 128 Повітряного кодексу України та п.3.5 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року № 637 (z0073-12) , щодо граничних строків накладення штрафу на позивача, у зв'язку з чим постанова відповідача від 23 січня 2015 року № 2201 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

За правилами абзацу пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації, які полягають у порушенні правил та порядку використання повітряного простору України, до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту 5 пункту 118 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 (401-2002-п) (далі - Положення № 401) до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать, зокрема, виконання повітряним судном польоту через зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання.

За змістом пункту 121 Положення № 401 (401-2002-п) інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби.

Пунктом 122 Положення № 401 (401-2002-п) встановлено, що розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін.

Згідно з пунктами 2.1, 2.5 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року № 637 (z0073-12) (далі - Порядок № 637) підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації. Протокол складається за кожним виявленим фактом правопорушення у галузі цивільної авіації.

За правилами пункту 3.1. Порядку № 637 (z0073-12) розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 637 (z0073-12) факти правопорушень, визначених у статті 127 Повітряного кодексу України, виявляються державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами Державіаслужби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок, а також керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки та їх заступниками під час виконання ними своїх посадових обов'язків.

За змістом частини першої статті 128 Повітряного кодексу України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 року № 520 (520-2014-п) , уповноваженим органом з питань цивільної авіації є Державна авіаційна служба України.

Згідно приписів частини третьої статті 128 Повітряного кодексу України штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Положення такого ж змісту містяться в пункті 3.5 Порядку № 637 (z0073-12) .

Отже, у наведених нормах фактично містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що штраф не може бути накладено після спливу трьох років з дня вчинення відповідного порушення юридичною особою - суб'єктом авіаційної діяльності, зокрема, порушення порядку використання повітряного простору.

Другий обмежувальний строк, встановлений у таких нормах, полягає у тому, що штраф не може бути накладено пізніше шести місяців з дня виявлення уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідного порушення. Таким чином, другий обмежувальний строк при накладенні штрафу за порушення норм, зокрема, порядку використання повітряного простору полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Зважаючи на наведені вище положення законодавства колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що при виявленні факту вчинення юридичною особою - суб'єктом авіаційної діяльності порушення відповідних норм уповноважений орган з питань цивільної авіації, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку № 637 (z0073-12) . Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеними нормами строків застосування штрафу виключає застосування таких санкцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, телеграма Украероцентру № 120703 складена 12.07.2014 та доведена до відома Державіаслужби в той же день, тобто відповідач встановив факт вчинення правопорушення з боку позивача 12 липня 2014 року. Проте, постанова відповідача № 2201 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації була прийнята 23 січня 2015 року, тобто поза межами шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення.

Отже, Державіаслужбою при прийнятті спірної постанови не дотримано вимог, встановлених ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку № 637 (z0073-12) щодо граничних строків накладення штрафу на позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав для скасування постанови Державної авіаційної служби України від 23 січня 2015 року № 2201 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Згідно частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Державної авіаційної служби України - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі № 826/2876/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановлених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.