Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Привільненської сільської ради Вільнянського району, ОСОБА_2, треті особи – Вільнянська районна рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, про визнання незаконними та скасування рішень виконкому сільської ради,

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що протягом 2006-2007 років він купив у громадян – колишніх членів КСП "Перше травня" нерухоме майно, що належало їм як майнові паї, а саме: аероплощадку, будівлю автогаража, огорожу МТФ № 4, маслоцех, зрошення, корівник МТФ № 1 та пташник-телятник, однак без законних на те підстав рішеннями виконавчого комітету Привільненської сільської ради Вільнянського району №№ 42, 44, 45 від 5 червня 2008 року право власності на приміщення корівника ферми № 1, пташника-телятника та благоустрій тракторної бригади № 1 було визнано за ОСОБА_2., чим порушено його, позивача, права.

Позивач просив скасувати рішення виконавчого комітету Привільненської сільської ради Вільнянського району №№ 42, 44, 45 від 5 червня 2008 року.

Рішенням Вільнянського районного суду від 20 травня 2009 року позов задоволено, постановлено скасувати рішення виконавчого комітету Привільненської сільської ради Вільнянського району: № 42 від 5 червня 2008 року про визнання за ОСОБА_2. права власності на приміщення корівника ферми № 1 у с. Терсянка по вул. Центральній, 62, № 44 від 5 червня 2008 року про визнання за ОСОБА_2. права власності на приміщення пташника-телятника у с. Терсянка по вул. Північній, 46 та № 45 від 5 червня 2008 року про визнання за ОСОБА_2. права власності на благоустрій тракторної бригади № 1 у с. Терсянка по вул. Центральній, 60.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 4 серпня 2009 року рішення суду першої інстанції змінено, постановлено доповнити його мотивувальну частину підставами задоволення позову, вказаними в рішенні апеляційного суду, та доповнити резолютивну частину рішення суду першої інстанції вказівкою на визнання рішень виконавчого комітету Привільненської сільської ради Вільнянського району №№ 42, 44, 45 від 5 червня 2008 року незаконними; в решті рішення залишене без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили із того, що позивач за договорами купівлі-продажу в 2006-2007 роках купив у громадян – колишніх членів КСП "Перше травня" нерухоме майно (приміщення корівника, пташника-телятника та благоустрій тракторної бригади) як їх частки в майні КСП, однак згодом виконавчий комітет Привільненської сільської ради Вільнянського району без законних на те підстав визнав право власності на це ж майно за ОСОБА_2., чим порушив права ОСОБА_1, а тому оскаржувані рішення є незаконними й підлягають скасуванню.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до пункту 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 (177-2001-п) (далі – Порядок), майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Згідно з абзацом шостим пункту 14 Порядку (177-2001-п) для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Таким чином, право власності на майновий пай (його частину) посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради.

Частинами третьою та четвертою статті 334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

Статтею 182 ЦК України передбачена необхідність державної реєстрації правочинів щодо нерухомості, а також права власності на об’єкти нерухомості.

Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не визначився з тим яке ж саме майно було предметом договорів купівлі-продажу, укладених між ОСОБА_1 та третіми особами в 2006-2007 роках, не перевірив додержання сторонами цих договорів вимог закону щодо форми правочинів та їх дійсності, не встановив та не зазначив у рішенні чи виникло у позивача право власності на майнові паї з огляду на положення пунктів 13, 14 Порядку (177-2001-п) та чи набув він права власності на конкретні об’єкти нерухомого майна в передбаченому статтями 182, 334, 640 ЦК України порядку, а відтак передчасно дійшов до висновку про порушення права власності ОСОБА_1 прийняттям виконавчим комітетом Привільненської сільської ради Вільнянського району рішень про визнання права власності на майно за ОСОБА_2.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційних скарг, у рішенні не зазначив конкретні обставини й факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції про задоволення позову без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вільнянського районного суду від 20 травня 2009 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 4 серпня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.