Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Барсукової В.М., Григор'євої Л.І.,

Балюка М.І., Гуменюка В.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення суми збитків,

У травні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" (далі - ВАТ "Донецькобленерго"), звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії. Під час перевірки 10 січня 2007 року працівниками Мар'їнського РЕМ було виявлено безоблікове споживання ОСОБА_1 електроенергії, про що складено акт та нараховано 6 122 грн. 93 коп. збитків, які позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 22 листопада 2007 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ВАТ "Донецькобленерго" 6 122 грн. 93 коп.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 5 червня 2008 року зазначене судове рішення скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Донецькобленерго" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов на підставі ст. ст. 525, 526, 527 ЦК України, районний суд виходив із неналежного виконання зобов'язань відповідачем і недопущення односторонньої відмови від зобов'язання.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи в позові, послався на недоведеність безоблікового споживання електроенергії та на відсутність між сторонами договору на споживання електроенергії.

Однак з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Установлено, що відповідач є споживачем електроенергії через приєднану електромережу, постачання якої в його будинок здійснює позивач.

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правилами користування електричною енергією для населення (далі - Правила).

Таким чином, у сторін виникли договірні правовідносини.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626- 631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України (435-15) та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 53 Правил розмір збитків, завданих енергопостачальникові порушенням правил користування електроенергією, розраховується за добовою величиною розрахункового споживання електроенергії та за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку, до моменту усунення порушення за тарифами, які діяли у розрахунковий період. Розмір відшкодування збитків згідно з Правилами обчислюється за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) .

Судом установлено, що під час перевірки 10 січня 2007 року працівниками Мар'їнського РЕМ було виявлено самовільне підключення відповідачем проводів до мережі енергопостачальника поза приладом обліку (оголені крючки на ввідному кабелі), про що складено акт № 094494.

На підставі Методики енергопостачальником визначено розмір завданих збитків - 6 122 грн. 93 коп.

Цей акт був підписаний ОСОБА_1, 17 січня він подав начальнику РЕМ заяву з проханням розбити оплату за актом на 10 місяців та зобов'язувався сплачувати борг з січня до жовтня 2007 року (а.с. 7).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив із того, що оголені крючки на ввідному кабелі, який проведений до будинку, не були в момент перевірки під'єднані до електромережі, а тому, на думку суду, факт позаоблікового використання та порушення Правил, зазначені у акті від 10 січня 2007 року № 094494, позивачем не були доведені належним чином.

При цьому апеляційний суд залишив поза увагою ту обставину, що і сам факт порушення умов монтажу, як і самовільне підключення проводів до електромереж поза приладом обліку є порушеннями Правил, п. 48 яких передбачає відповідальність споживача за розкрадання електричної енергії при самовільному підключенні до електричних мереж та споживанні електричної енергії без приладів обліку; а п. 42 Правил зобов'язує споживача електричної енергії дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про користування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан і безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору й цих Правил, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.

За таких обставин апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення ним справи й помилкового скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого згідно із законом, а тому відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 5 червня 2008 року скасувати, рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 22 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.