Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" до ОСОБА_1про відшкодування збитків,

У лютому 2008 року відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" (далі - ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Зазначало, що 13 вересня 2006 року, перебуваючи на посаді заступника начальника Мукачівського РЕМ, ОСОБА_1 видав розпорядження щодо відключення електроустановки споживача ОСОБА_2

Відповідно до рішення апеляційного суду Закарпатської області від 30 серпня 2007 року з ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" на користь ОСОБА_2 стягнуто 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним відключенням від електропостачання.

Посилаючись на те, що відповідач відмовляється в добровільному порядку відшкодувати завдані ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" збитки, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" 5 000 грн. на відшкодування збитків.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 2 червня 2008 року позовні вимоги ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" 2 020 грн. на відшкодування завданих збитків, 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 26 серпня 2008 року рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 2 червня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго", суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до ст. 130 КЗпП України відшкодуванню підлягає матеріальна шкода, а не моральна, тому підстав для задоволення позовних вимог ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" немає.

Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Судом установлено, що 13 вересня 2006 року, перебуваючи на посаді заступника начальника Мукачівського РЕМ, ОСОБА_1 видав розпорядження щодо відключення електроустановки споживача ОСОБА_2

Відповідно до рішення апеляційного суду Закарпатської області від 30 серпня 2007 року з ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" на користь ОСОБА_2 стягнуто 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним відключенням від електропостачання.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) , за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132 - 134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого (наприклад, ст. 47 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Установивши, що моральна шкода була завдана ОСОБА_2 ОСОБА_1 при виконанні останнім трудових обов'язків, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування ОСОБА_1 завданих збитків ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" у порядку регресу на підставі ст.ст. 130, 132- 134 КЗпП України та обґрунтовано на підставі ст. 132 КЗпП України стягнув завдані ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" збитки в розмірі середнього місячного заробітку.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 26 серпня 2008 року скасувати, а рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 2 червня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.