Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,

Костенка А.В., Перепічая В.С.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2007 року, додаткове рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 квітня 2008 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення солідарно в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 тис. грн. та стягнення солідарно судових витрат і витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що злочинними діями йому було завдано легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. У кримінальній справі він був визнаний потерпілим, але цивільного позову не заявляв. ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16 квітня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди по 1 500 грн. з кожного.

Додатковим рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2008 року позов ОСОБА_1 у частині стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 440 грн. судових витрат за послуги адвоката.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового законного рішення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Як убачається з матеріалів справи додаткове рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2008 року предметом перегляду в апеляційному порядку не було.

Тому касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження додаткового рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2008 року необхідно закрити.

Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 квітня 2008 року підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що внаслідок протиправних і винний дій ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_2 позивачеві була завдана моральна шкода, останні відповідно до ст. 1179 ЦК України повинні самостійно відповідати за завдану шкоду на загальних підставах, а позивачем не доведено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також завдали йому моральних страждань.

Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна.

Відповідно до частини 1 статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Таким чином, солідарна відповідальність має місце, якщо особи спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиного наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Як убачається з матеріалів справи, 20 листопада 2005 року відповідачі своїми діями завдали ОСОБА_1 моральної шкоди. Вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 3 квітня 2007 року ОСОБА_3. за ч. 2 ст. 296 КК України засуджено до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі. ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України засуджено до 1 ріку 6 місяців. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі (а.с. 5-6). Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 3 липня 2007 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України внаслідок акта амністії, а кримінальну справу за його обвинуваченням закрито (а.с.7).

Судом правильно встановлено, що діями ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_2 позивачу завдано моральної шкоди.

За таких обставин, правильно встановивши фактичні обставини справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і стягнення на його користь солідарно з ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_2 4 тис. 500 грн.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження додаткового рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2008 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 квітня 2008 року частково задовольнити.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 квітня 2008 року в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 4 тис. 500 грн. (чотири тис. п'ятсот грн.).

В іншій частині рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2007 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.