802/1173/13-а Про визнання та скасування податкових повідомлень-рішень, яким нараховано суму грошового зобов'язання за земельний податок з юридичних осіб - 03.07.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ДП УЛДСС звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козятинської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що Козятинською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ДП УЛДСС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт № 7/22/00497638 від 23.01.2013 року. На підставі акту податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення №0000102301 та №0000122301 від 07.02.2013 року. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дала пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Козятинською ОДПІ було проведено документальну планову виїзну перевірку ДП УЛДСС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт № 7/22/00497638 від 23.01.2013 року (а.с.7-65).

В ході перевірки виявлено, що ДП УЛДСС за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року не декларувала показників щодо плати за землю, в результаті чого занижено податок на землю в сумі 438123,42 грн., в тому числі: за 2011 рік - 188132,19 грн., за 2012 рік - 249991,23 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № №0000102301 від 07.02.2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання за земельний податок з юридичних осіб в сумі 214 530,00 грн., з них: за основним платежем - 177 672,00 грн., та за штрафними санкціями - 36 858,00 грн., податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000122301 від 07.02.2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання за земельний податок з юридичних осіб в сумі 330 691,00 грн., з них: за основним платежем - 260 452,00 грн., та за штрафними санкціями - 53 239,00 грн. (а.с.5).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно п. 30.1 ст. 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України. Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПК України).

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Однак, згідно підпунктом 282.1.2 пункту 282.1 статті 282 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011р., встановлено, що від сплати податку звільняються дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ.

Відповідно до п. 2.1 статуту ДП УЛДСС, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України, станція створена з метою організаційно - господарського забезпечення науковим установам Академії умов для проведення фундаментальних та прикладних досліджень в галузі рослинництва, здійснення науково - дослідних робіт, проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробація, проведення виробничої перевірки і впровадження їх у виробництво та іншої господарської діяльності (а.с. 72). Згідно п. 2.3 Статуту ДП УЛДСС, основним напрямком діяльності станції, зокрема, є створення та впровадження у виробництво високопродуктивних сортів та гібридів цукрових буряків, озимої пшениці, проса, ярких культур, багаторічних трав, ріпаку, які відповідають вимогам інтенсивних технологій.

Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом економічної діяльності ДП УЛДСС являється дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Статтею 12 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" встановлено, що для надання державної підтримки наукових установ усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави. Положення про Державний реєстр наукових установ затверджується Кабінетом Міністрів України.

Наукові установи включаються центральним органом виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності до Державного реєстру наукових установ за умови проходження державної атестації. Наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ: користуються податковими пільгами відповідно до законодавства України; не можуть змінювати наукову і науково-технічну діяльність на інші види діяльності; зобов'язані не менш як 50 відсотків доходу від своєї діяльності спрямовувати на проведення ініціативних науково-дослідних робіт та розвиток дослідницької матеріально-технічної бази.

Відповідно до листа Державної податкової служби України у Вінницькій області №4755/10/15-03-33 від 02.04.2013 року "Про надання податкової консультації відповідно до пп. 282.2 п. 282.1 ст. 282 ПК України", державне підприємство Уладово - Люлинецька дослідно - селекційна станція звільняється від сплати земельного податку за умови документального підтвердження віднесення до дослідних господарств науково - дослідних установ.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" науково-дослідна (науково-технічна) установа (далі - наукова установа) - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Відповідно до довідки ДП УЛДСС №78 від 18.04.2013 року про обсяг наукових - технічних робіт, Уладово - Люлинецька дослідно - селекційної станції, загальний обсяг робіт за 2011 рік становить 97,2 %, а за 2012 рік - 90,22%.

Крім того, оскільки згідно додатку до постанови КМУ від 22 червня 1999 року №1089 (1089-99-п) до переліку установ, організацій та підприємств, які перебувають у віданні Української академії аграрних наук, належить, в тому числі, ДП УЛДСС (а.с.118), у податкового органу були відсутні підстави для прийняття рішення про донарахування позивачу податкового зобов'язання із земельного податку.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.