6-16433св08 Про захист честі, гідності й ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - 28.01.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційна група "Про100" про захист честі, гідності й ділової репутації та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 20 травня 2008 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який був ним уточнений у вересні 2007 року, посилаючись на те, що 27 жовтня 2005 року газета "Україна молода" опублікувала його замітку під назвою "На курорті пташиний грип?", а 9 листопада 2005 року газета "Азовский бульвар" - статтю "ІНФОРМАЦІЯ_1", підставою для яких були певні фактичні обставини та звернення громадян. Перша з них викликала необхідність створення комісії та перевірки цієї інформації з боку відповідних служб м. Бердянська, унаслідок чого зроблено висновок про відсутність пташиного грипу.

У відповідь на його статтю 2 листопада 2005 року в газеті "Бердянские ведомости", засновником і видавцем якої є ТОВ "Інформаційна група "Про100" була опублікована стаття автора та редактора ОСОБА_3 "ІНФОРМАЦІЯ_5", а 30 листопада 2005 року - стаття начальника Бердянської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2", или ІНФОРМАЦІЯ_4". У зазначених статтях окремі висловлювання та думки авторів принижують його честь, гідність і ділову репутацію.

Зокрема, у статті ОСОБА_4 шість разів ужито вислів у лапках "журналист-профессионал", допущені висловлювання про те, що він "мужик болтальщик с одесского привоза" зі "сверх завышенной, совершенно необоснованной амбициозностью", "рождено было это творение у подъезда за игрой в домино", що в нього "отсутствие интересных тем", "информационный голод" і "нехватка вдохновения". У своїй статті ОСОБА_3 обізвав його "эмоционально неуровновешеным".

Зазначені висловлювання свідчать про бажання авторів статей і видавця переконати читачів у тому, що він є людиною неосвіченою в журналістці, дезорієнтував мешканців м. Бердянська щодо пташиного грипу, статті принижують його як професійного журналіста та людину. Однак він має 33-річний досвід роботи в редакціях як місцевих, так і загальнодержавних газет та всесвітньої служби Бі-Бі-Сі, спілкується з багатьма відомими політиками й діячами України.

З урахуванням наведеного позивач просив визнати наведені вище висловлювання відносно нього такими, що не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність і ділову репутацію, зобов'язати редактора газети "Бердянские ведомости" опублікувати підготовлене ним спростування під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Крім того, посилаючись на те, що зазначені вище статті з недостовірними висловлюваннями щодо нього завдали йому моральних страждань і нервових переживань, зменшили отримання гонорару через неможливість готувати публікації до газет у звичному режимі, просив стягнути на його користь із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5100 грн. і матеріальні збитки в розмірі 450 грн., а також розподілити судові витрати.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 20 травня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано і позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано такими, що викладені недостовірно та не відповідають дійсності, принижують честь, гідність і ділову репутацію позивача, наступні положення статті "ІНФОРМАЦІЯ_2", или ІНФОРМАЦІЯ_4": "мужик болтальщик с одесского привоза", "эмоционально неустойчивый автор" зі "сверх завышенной, совершенно необоснованной амбициозностью". Зобов'язано ТОВ "Інформаційна група "Про100" у місячний термін опублікувати в газеті "Бердянские ведомости" відповідь-спростування ОСОБА_1 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3". Стягнуто на користь позивача солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 3000 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено, розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі опублікувати свої статті у відповідь на статті позивача, які викликали суспільний інтерес, і в них надали інформацію про результати проведеної службової перевірки щодо відсутності в м. Бердянську пташиного грипу, навели зустрічні критичні зауваження та особисті думки стосовно публікацій позивача й наміру ображати його не мали, використали своє конституційне право на свободу думки і слова.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що висловлювання відповідачів у своїх статтях щодо позивача, які визнані судом такими, що не відповідають дійсності, є недостовірними та принижують його честь, гідність і ділову репутацію, а також завдали моральної шкоди у розмірі, визначеному судом.

Проте погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій установлено, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що позивач ОСОБА_1 є відомим журналістом, який у своїх газетних публікаціях у 2005 року: "На курорті пташиний грип?", "ІНФОРМАЦІЯ_1" висвітлив суспільно необхідну інформацію щодо пташиного грипу в м. Маріуполі, яка активно обговорювалась населенням. Унаслідок таких публікацій проводились певні перевірки відповідними державними службами. У відповідь на зазначені газетні публікації відповідачі опублікували дві свої газетні статті, в яких ставили за мету спростувати наведену позивачем інформацію, посилаючись на результатами відповідних службових перевірок.

При цьому у публікаціях вони навели свої оціночні судження, думки, переконання, а також критичну оцінку інформації, яка містилась у публікаціях позивача, щодо обговорення питань загального значення.

Спростовані апеляційним судом висловлювання: "мужик болтальщик с одесского привоза", "эмоционально неустойчивый автор" зі "сверх завышенной, совершенно необоснованной амбициозностью" не є інформацією в розумінні Закону України "Про інформацію" (2657-12) та ст. 277 ЦК України, на яку посилався апеляційний суд, а є суб'єктивною думкою, оцінкою особи позивача.

Таким чином, будучи вираженням суб'єктивної думки й поглядів відповідачів, вони не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і не можуть бути спростовані, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка висловлена, зокрема, у рішеннях цього суду у справах "Лінгенс проти Австрії" від 8 липня 1986 року та "Українська прес-група" проти України" від 29 березня 2005 року.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що немає фактів, які б доводили, що зазначені вище статті відповідачів мотивовані цілеспрямованими діями з метою принизити честь, гідність чи ділову репутацію позивача.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд неправильно застосував та тлумачив норми матеріального права, не врахував, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, при цьому порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України зазначене є підставою для скасування рішення апеляційного суду із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 20 травня 2008 року скасувати, залишити в силі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2008 року