6-14219св08 Про визнання договору дарування недійсним - 28.01.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_3, на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 21 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2008 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування будинку АДРЕСА_1, укладений між ними 19 листопада 1997 року.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 21 лютого 2008 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2008 року, провадження у справі закрито з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 - представник за дорученням ОСОБА_1, просить зазначені ухвали скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду спору по суті.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що є рішення суду, що набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той же самий предмет і з тих же самих підстав.

Погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки до них суд дійшов з порушенням норм процесуального права, а апеляційний суд зазначені порушення не усунув.

Судом установлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18 квітня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 серпня 2005 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання договору дарування спірного будинку недійсним.

Зазначене рішення суду визнано судом як таке, що ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той же самий предмет і з тих же самих підстав, з яких у грудні 2007 року заявлено повторний позов про визнання договору дарування недійсним.

Разом з тим, позови вважаються тотожними тільки в тому випадку, коли в них одночасно співпадають сторони, підстава і предмет. При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і якого закону позивач просить про захист свого права.

Звертаючись до суду з новим позовом про визнання недійсним договору дарування будинку на підставі ст. 48 ЦК УРСР, позивачка як на підставу своїх вимог посилалась на те, що спірний договір дарування будинку не відповідає вимогам закону, оскільки укладений нею стосовно всього будинку, в той час коли їй належала тільки його частина.

З матеріалів справи вбачається, що в попередньому позові позивачка просила визнати недійсним спірний договір дарування, посилаючись на те, що уклала його помилково, в силу своєї неграмотності з підстави, передбаченої ст. 56 ЦК УРСР. Крім того зазначала, що в порушення вимог ст. 243 зазначеного Кодексу будинок відповідачці не передавала, оскільки весь час після укладення договору дарування залишалась проживати в ньому. У зв'язку з наведеним позивачка вірно вважала, що пред'являючи новий позов, підстава позову змінилась.

Тому колегія суддів вважає, що суд не з'ясував усіх обставин, що мають процесуальне значення для прийняття рішення про закриття провадження у справі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 21 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2008 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду спору по суті.