Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор'євої Л.І.,

Балюка М.І., Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 липня 2008 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 вересня 2008 року,

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, яка заподіяна їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 16 жовтня 2007 року на території підприємства "Молочний дім" по вул. Шмідта в м. Мелітополі.

Зазначала, що відповідач під час руху заднім ходом на автомобілі ЗАЗ - 1102 державний номер НОМЕР_1, не переконавшись в безпеці руху скоїв зіткнення з належним їй на праві приватної власності автомобілем ВАЗ-21101, державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого її автомобілю завдано технічних пошкоджень. Вартість відновлювального ремонту складає 1926 грн., за проведення дослідження нею сплачено 300 грн., просила суд, стягнути з відповідача на її користь зазначені кошти.

Крім того, оскільки вважала, що діями відповідача їй завдано моральну шкоду, просила суд стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи його тим, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини саме ОСОБА_1, яка рухаючись заднім ходом на автомобілі, не переконавшись в безпеці скоїла зіткнення з його автомобілем. Його автомобілю було завдано технічних пошкоджень, який було ним відремонтовано за власні кошти.

Посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від переніс сильні психічні та душевні потрясіння, що негативно позначилось на загальному стані його здоров'я, порушився звичний спосіб життя, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 липня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування майнової шкоди 1113 грн., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., судові витрати в розмірі 89 грн. 50 коп. В решті позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на його користь 200 грн. у відшкодування моральної шкоди, судові витрати в розмірі 16 грн. В решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 4 вересня 2008 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 липня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 963 грн. у відшкодування майнової шкоди, судові витрати в розмірі 300 грн. за проведення експертного дослідження речових доказів, 51 грн. судового збору та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Решту позову залишено без задоволення. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 липня 2008 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 вересня 2008 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги ОСОБА_2 та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 вересня 2008 року, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Що стосується скасування рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 липня 2008 року, то воно не може бути предметом перегляду в касаційному порядку, оскільки скасовано рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 вересня 2008 року.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.