6-22786св08 Про визнання недійсною інформаційної довідки про умови праці - 21.01.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області (далі - відділення Фонду) до Дружківської міської санітарно-епідеміологічної станції (далі - міська СЕС) про визнання недійсною інформаційної довідки про умови праці, треті особи - відкрите акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод", ОСОБА_1, за касаційною скаргою відділення Фонду, до якої приєдналося відкрите акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод", на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 серпня 2008 року,

У лютому 2008 року відділення Фонду звернулося в суд з позовом про визнання недійсною інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 при підозрі в нього професійного захворювання № 774/03-3 від 2 жовтня 2007 року, яку вони отримали від міської СЕС на запит головного лікаря Центральної міської лікарні, посилаючись на те, що вона складена з порушенням Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 грудня 2004 року № 614 (z0260-05) . Зазначало, що вказана інформаційна довідка про умови праці є одним з основних документів, на підставі якої з'ясовуються експертні питання про зв'язок захворювання з умовами праці і одночасно є документом, на підставі якої в подальшому у працівника може виникнути право на відшкодування шкоди. Оскільки відділення Фонду є суб'єктом правовідносин у сфері відшкодування шкоди працівнику, то вважало, що з урахуванням ст. 55 Конституції України та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , має право на оскарження цієї довідки.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 3 червня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 12 серпня 2008 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі відділення Фонду, до якої приєдналося ВАТ "Дружківський машинобудівний завод", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач міська СЕС є суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого входять владні управлінські повноваження у сфері професійних захворювань і видана ним інформаційна довідка породжує у працівника ОСОБА_1 право на відшкодування шкоди.

Судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що спір не належить розглядати в порядку цивільної юрисдикції, правильно застосував норми ЦПК України (1618-15) при скасуванні рішення місцевого суду із закриттям провадження у справі. Разом з тим, прийшовши до вірного висновку, суд помилився у визначенні виду судочинства, до провадження якого належить даний спір.

При вирішенні питання про розмежування предметної підсудності (юрисдикції) суд з'ясовує, чи підлягає заява розгляду за правилами цивільного судочинства.

Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справ, які розглядаються за правилами інших видів судочинства, є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Відповідно до положень ст. ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, суд першої інстанції прийняв до провадження позовну заяву і ухвалив рішення щодо вимог, не з'ясувавши суб'єктний склад учасників процесу, які є юридичними особами, і характер та підстави спірних правовідносин, у зв'язку з чим всупереч вимогам ст. 15 ЦПК України та ст. ст. 1, 12 ГПК України до провадження суду загальної юрисдикції прийнято справу, яка не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Апеляційний суд вірно звернув увагу на зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, проте неправильно визначив юрисдикційність спору.

Незважаючи на те, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, пред'явлений позивачем для вирішення судом спір не є публічно-правовим, оскільки згідно підстави та предмету позову стосується спору про право у сфері правовідносин про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я. Між сторонами відсутня така ознака публічно-правового спору як підпорядкування одного учасника відносин іншому.

У зв'язку з наведеним спір, що виник між юридичними особами, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Саме до такого висновку дійшов і Донецький окружний адміністративний суд, який ухвалою від 14 листопада 2007 року відмовив відділенню Фонду у відкритті провадження в адміністративній справі та зазначив, що спір підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) , на що й посилається у касаційній скарзі заявник. Проте, незважаючи на таку рекомендацію заявнику, відділення Фонду звернулося в суд не за правилами ГПК України (1798-12) , а за правилами ЦПК України (1618-15) .

Позивач не позбавлений права на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області, до якої приєдналося відкрите акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод", відхилити.