Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства (далі - СТ) "Смерічка", ОСОБА_2, Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області про скасування рішень, визнання права користування земельною ділянкою та визнання Державного акта про право власності на землю недійсним,

У березні 2008 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що рішенням загальних зборів СТ "Смерічка" від 1 листопада 1990 року її прийнято в члени товариства та надано в користування земельну ділянку № 5 площею 0,06 га. Рішенням загальних зборів від 1 березня 1995 року їй додатково надано земельну ділянку № 6 площею 0,06 га, якою користувався ОСОБА_3 та відмовився від її використання.

У 1998 році вона дозволила відповідачці ОСОБА_2 тимчасово користуватися та обробляти земельні ділянки, оскільки за станом здоров'я не могла цього робити сама. Проте всі необхідні платежі вона (позивачка) сплачувала сама, передаючи їх через іншого члена товариства.

У 2006 році дізналася, що рішенням загальних зборів товариства від 15 грудня 1999 року її виключили із членів товариства, а земельну ділянку № 5 передали у користування ОСОБА_2 Крім того, рішенням Гвоздівської сільської ради від 28 грудня 1999 року ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 0,06 га без зазначення номеру та місця знаходження земельної ділянки. 26 червня 2000 року ОСОБА_2 також надано у власність земельну ділянку № 6, а 18 січня 2005 року затверджено технічну документацію, на підставі якої ОСОБА_2 отримала Державний акт про право власності на земельні ділянки № 5 та № 6 площею 0,1123 га.

Вважаючи порушеними свої права, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів СТ "Смерічка" про виключення її із членів товариства та прийняття ОСОБА_2, а також скасувати рішення Гвоздівської сільської ради щодо надання земельних ділянок у власність ОСОБА_2 та Державний акт про право власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_2

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2008 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано: рішення загальних зборів СТ "Смерічка" від 15 грудня 1999 року та від 24 червня 2000 року в частині виключення ОСОБА_1 із членів товариства, прийняття в члени товариства ОСОБА_2 та передачі ОСОБА_2 у власність земельних ділянок № 5 та № 6 площею 0,1123 га; рішення Гвоздівської сільської ради від 28 грудня 1999 року та від 26 червня 2000 року в частині надання ОСОБА_2 у власність земельних ділянок № 5 та № 6 площею 0,1123 га та від 18 січня 2005 року про затвердження технічної документації про їх приватизацію. Визнано недійсним Державний акт про право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки № 5 та № 6 площею 0,1123 га.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.