У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка
А.В.,
суддів:
Барсукової
В.М., Григор'євої Л.І., Данчука В.Г., Жайворонок
Т.Є., Косенка
В.Й., Костенка А.В., Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Лященко
Н.П., Мазурка В.А., Патрюка М.В., Перепічая В.С., Прокопчука
Ю.В., Пшонки М.П., Романюка
Я.М., Сеніна Ю.Л.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сумах, відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Сумський завод "Насосенергомаш" про відшкодування моральної шкоди, за скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сумах (далі - Відділення) про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 29 грудня 2004 року, ухвали апеляційного суду Сумської області від 16 березня 2005 року та постановленої в порядку касаційного провадження ухвали апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
У червні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення про відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що з 30 березня 1977 року до 16 січня 1998 року він перебував у трудових відносинах із ВАТ "Сумський завод насосного і енергетичного машинобудування "Насосенергомаш". Під час виконання трудових обов'язків 14 жовтня 1992 року з ним стався нещасний випадок, у унаслідок якого він отримав тілесні ушкодження. Висновком МСЕК від 19 серпня 1997 року йому встановлено втрату 50 % професійної працездатності. При повторному огляді висновком МСЕК від 1 вересня 1998 року йому встановлено втрату 50 % професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково.
Посилаючись на те, що у зв'язку з отриманням виробничої травми, яка призвела до втрати професійної працездатності, йому завдано моральну шкоду, просив суд стягнути з відповідача на його користь 41 тис. грн. на відшкодування завданої шкоди.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 29 грудня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з Відділення на користь ОСОБА_1. 10 тис. грн. моральної шкоди. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ "Сумський завод Насосенергомаш"відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 16 березня 2005 року рішення районного суду залишено без змін.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2007 року, постановленою в порядку касаційного провадження, відхилено касаційну скаргу Відділення, а постановлені судами рішення залишено без змін.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сумах подало скаргу про перегляд рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 грудня 2004 року, ухвали апеляційного суду Сумської області від 16 березня 2005 року та постановленої в порядку касаційного провадження ухвали апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2007 року у зв'язку з винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону.
Для порівняння неоднакового застосування норм матеріального права скаржник надав ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення ВД ФССНВВПЗ України в м. Сумах про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.
Перевіривши за матеріалами скарги наведені в ній доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції абз. 4 ст. 1, підп. "є" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Колегією суддів установлено, що в обох зазначених випадках предметом судового спору є питання відшкодування моральної шкоди, завданої виробничою травмою чи професійним захворюванням застрахованим особам, яким вперше було встановлено втрату професійної працездатності до 1 квітня 2001 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) .
Скасовуючи судові рішення у справі ОСОБА_2 та постановляючи ухвалу про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції виходив із того, що право позивачки на відшкодування моральної шкоди виникло в неї з дня встановлення висновком МСЕК від 11 вересня 1996 року 50 % втрати професійної працездатності, тобто до набрання чинності нормами вказаного Закону в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам та членам їх сімей, а тому зазначені норми до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.
У справі, яка розглядається, усупереч наведеному застосуванню правових норм у вищезазначеній справі за позовом ОСОБА_2, суд касаційної інстанції ухвалою від 26 червня 2007 року залишив без змін рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 29 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 березня 2005 року, визнавши судові рішення щодо задоволення позовних вимог до Відділення про відшкодування моральної шкоди законними й обґрунтованими без урахування того, що дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей на правовідносини сторін не поширюється.
Ураховуючи наведене, рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 29 грудня 2004 року, ухвала апеляційного суду Сумської області від 16 березня 2005 року та постановлена в порядку касаційного провадження ухвала апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2007 року підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 358, 359 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сумах задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 29 грудня 2004 року, ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 березня 2005 року та постановлену в порядку касаційного провадження ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2007 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сумах, ВАТ "Сумський завод Насосенергомаш" про відшкодування моральної шкоди передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
В.М. Барсукова
Н.П. Лященко
Л.І. Григор єва
В.А. Мазурок
В.Г. Данчук
М.В. Патрюк
Т.Є. Жайворонок
В.С. Перепічай
В.Й. Косенко
Ю.В. Прокопчук
А.В. Костенко
М.П. Пшонка
Є.Ф. Левченко
Я.М. Романюк
Л.М. Лихута
Ю.Л. Сенін