Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства (далі - ДП) "Дзержинськвугілля", державного підприємства (далі - ДП) "Шахта Нова", третя особа - Дзержинська міська рада, про стягнення вартості побутового вугілля на користь місцевої громади та відшкодування моральної шкоди, за скаргою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами ухвали Верховного Суду України від 9 червня 2008 року,

У лютому 2007 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що тривалий час працював на гірничовидобувних підприємствах та має право на безоплатне отримання побутового вугілля. Оскільки він проживає в будинку, який має центральне опалення, тому звільняється від сплати за електроенергію та газ за рахунок коштів підприємств з видобутку вугілля, які перераховуються до місцевого бюджету згідно ст. 43 Гірничого Закону України.

У зв'язку з тим, що ці кошти до місцевого бюджету не перераховувалися, просив зобов'язати ДП "Дзержинськвугілля" перерахувати 2 400 грн. за 2004 рік, ДП "Шахта Нова" перерахувати 4 800 грн. за 2005-2006 роки, а також стягнути з відповідачів по 1 400 грн. завданої йому моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 21 січня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 квітня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 9 червня 2008 року у відкритті касаційного провадження на зазначені судові рішення відмовлено.

ОСОБА_1 подав скаргу про перегляд ухвали Верховного Суду України від 9 червня 2008 року у зв'язку з винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону, зокрема ст. 43 Гірничого Закону України. Як підставу для такого перегляду ОСОБА_1 вважає ухвалу Верховного Суду України від 30 листопада 2005 року за аналогічним позовом ОСОБА_2.

Скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України підставою оскарження у зв'язку з винятковими обставинами судових рішень у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Статтею 43 Гірничого Закону України в редакції, яка діяла на час розгляду справи, передбачені соціальні гарантії держави працівникам гірничих підприємств, зокрема безоплатне надання вугілля на побутові потреби в розмірі, який визначається колективним договором. Особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, у розрахунках за комунальні послуги звільняються від сплати за електричну енергію та газ за рахунок коштів підприємств з видобутку (переробки) вугілля, які перераховують кошти на ці потреби до місцевого бюджету.

Частина 8 ст. 43 Гірничого Закону України, яка була змінена 2 вересня 2008 року передбачає таким особам виплату компенсації за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 заявив позов про зобов'язання відповідача перерахувати кошти на користь місцевого бюджету.

Суди, відмовляючи в позові, виходили з того, що ОСОБА_1 не довів своїх вимог. Крім того, відсутній механізм перерахування коштів до місцевого бюджету.

В ухвалі суду касаційної інстанції, на яку посилається ОСОБА_1, позивач (ОСОБА_2) просив компенсувати йому понесені ним витрати за оплату електроенергії, газу та центрального опалення і при новому розгляді його вимоги були задоволені.

Оскільки ОСОБА_1 за користування газом, електроенергією та центральним опаленням житла не проводив оплату й не ставив питання про компенсацію виплачених сум на свою користь, суди обґрунтовано відмовили йому в позові.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин підстав для перегляду ухвали Верховного Суду України від 9 червня 2008 року немає.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Верховного Суду України від 9 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.