Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Кіровоградської міської ради на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2008 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно з розпорядженням від 2 жовтня 2006 року вона звільнена з роботи з посади інспектора спеціалізованої інспекції Кіровоградської міської ради на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Просила поновити її на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати їй моральну шкоду.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалено поновити позивачку на роботі, стягнути з відповідача на її користь 7 056 грн. 63 коп. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито, справу повернуто до районного суду для вирішення питання про розгляд у порядку адміністративного судочинства.

В обгрунтування касаційної скарги Кіровоградська міська рада посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права та ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду в частині повернення справи до районного суду для розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що дана справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний суд з таким висновком районного суду не погодився та скасовуючи його рішення й закриваючи провадження у справі, виходив із такого.

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п. 2 ч 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття публічної служби, якою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у жовтні 2006 року звільнена з роботи з посади інспектора спеціалізованої інспекції Кіровоградської міської ради.

Згідно з посадовою інструкцією, затвердженою 23 березня 2006 року міським головою м. Кіровограда, інспектор спеціалізованої інспекції Кіровоградської міської ради є службовцем органів місцевого самоврядування.

Ураховуючи наведене, висновок апеляційного суду щодо необхідності розгляду справи в порядку адміністративного судочинства можна визнати законним.

Разом з тим апеляційний суд у резолютивній частині ухвали від 10 квітня 2008 року одночасно зазначив про повернення справи до районного суду для вирішення питання про її розгляд у порядку адміністративного судочинства.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Так, за змістом абз. 1, 2 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) , який набрав чинності 1 вересня 2005 року, заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом, і не можуть бути залишені без руху або повернуті у порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вони подані і не розглянуті до набрання чинності КАС України (2747-15) .

Проте даний позов подано до суду в жовтні 2006 року, тобто після набрання чинності зазначеним Кодексом. Тому Прикінцеві та перехідні положення КАС України (2747-15) не можуть застосовуватися до цих правовідносин.

Таким чином, апеляційний суд помилково вказав у резолютивній частині своєї ухвали про повернення справи до районного суду для вирішення питання про розгляд у порядку адміністративного судочинства. У зв'язку із цим оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає зміні шляхом виключення з її резолютивної частини вказаного тексту, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись ст. 336, п. 3 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Кіровоградської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2008 року змінити, виключити з її резолютивної частини вказівку щодо повернення справи до районного суду для вирішення питання про розгляд в порядку адміністративного судочинства іншим суддею.

У решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.