У Х В А Л А-
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
17 грудня 2008 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючий Гнатенко А.В.,
суддів: Григор'євої Л.І., Данчука В.Г.,
Барсукової В.М., Косенка В.Й., -
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - УМВС України) у Вінницькій області, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди та принесення офіційного вибачення за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Державного казначейства України та Вінницького міського управління УМВС України у Вінницькій області на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 26 серпня 2008 року,
встановила:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 27 березня 2003 року слідчим Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області щодо нього порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 190 КК України. 23 травня 2003 року йому було пред'явлено обвинувачення та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. 11 серпня 2007 року кримінальну справу відносно нього закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просив стягнути на його користь із державного бюджету моральну шкоду в сумі 1 млн. 100 тис. грн. та зобов'язати Вінницький міський відділ УМВС України у Вінницькій області принести йому офіційне вибачення.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 13 тис. грн. У решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 26 серпня 2008 року зазначене рішення районного суду змінено: визначено суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 21 тис. грн.; у решті - рішення районного суду залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі Державне казначейство України просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 27 березня 2003 року слідчим СВ Ленінського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області порушено кримінальну справу за фактом шахрайства за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Ленінського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області від 23 травня 2003 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в злочині, передбаченому ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України як замах на шахрайство, та застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області від 11 серпня 2008 року кримінальну справу було закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку з тим, що кримінальна справа порушена неправомочною особою здійснювати такі процесуальні дії, і всі зібрані у справі докази втратили своє значення.
Задовольняючи частково позов, районний суд виходив із того, що незаконним порушенням кримінальної справи та проведенням судового слідства протягом трьох років ОСОБА_1 були завдані моральні страждання, що виразилися в приниженні честі, гідності та ділової репутації як адвоката через неможливість продовження активного професійного й громадського життя, оскільки його перебування під слідством порушило нормальні життєві зв'язки та вплинуло на стан здоров'я.
Змінюючи рішення районного суду та збільшуючи розмір стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що районний суд не врахував мінімального розміру заробітної плати та вимог розумності й справедливості при призначенні розміру стягнення моральної шкоди.
Зазначений висновок апеляційного суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційні скарги ОСОБА_1, Державного казначейства України та Вінницького міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, відхилити.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 26 серпня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: Л.І. Григор'єва
В.М. Барсукова
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко