Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 12 грудня 2008 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1" м. Запоріжжя, Запорізької міської ради, треті особи: орган опіки та піклування Комунарської районної адміністрації м. Запоріжжя, орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя, про зміну договору найму жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1" м. Запоріжжя, відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина - ОСОБА_2, звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2001 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 5 грудня 2001 року, було задоволено його позов про вселення в квартиру АДРЕСА_1, наймачем якої був його покійний батько.

Вказане рішення суду першої інстанції 5 травня 2003 року було виконано, а саме, примусово вселено його разом з неповнолітнім сином до спірної квартири.

В зазначеній квартирі постійно проживають та зареєстровані його сестра - ОСОБА_3, разом зі своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Оскільки квартира АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат, просив змінити договір найму даної квартири, виділивши йому із сином ізольовану кімнату площею 14, 6 кв. м., а підсобні приміщення залишити у спільному користуванні.

У процесі розгляду справи ОСОБА_3 разом зі своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом, зазначаючи, що ОСОБА_1 та його син не проживають у спірній квартирі з 2001 року, тому просила визнати останніх такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2008 року, позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 задоволено, змінено договір найму жилого приміщення, а саме, квартири АДРЕСА_1, виділивши останнім кімнату в зазначеній квартирі площею 14, 6 кв. м., а кухню, ванну кімнату, туалет та коридор залишено у спільному користуванні. Також, зобов'язано комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1" м. Запоріжжя укласти з ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення, визнавши за ним право на користування кімнатою в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язано відкрити на ім'я ОСОБА_1 особистий рахунок на кімнату.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1" м. Запоріжжя, Запорізької міської ради, треті особи: орган опіки та піклування Комунарської районної адміністрації м. Запоріжжя, орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя, про зміну договору найму жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1" м. Запоріжжя, відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2008 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.