6-16704св08 Про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та про визначення місця проживання, передання дитини та стягнення аліментів на неповнолітню дитину - 10.12.2008 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання, передання їй дитини та стягнення аліментів на неповнолітню дитину, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення апеляційного суду Донецької області від 21 травня 2008 року,

8 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 квітня 2006 року було розірвано шлюб між сторонами. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. При розірванні шлюбу між сторонами була досягнута домовленість, що після розлучення дитина буде проживати з батьком, проте відповідачка порушила цю домовленість, обманним шляхом відвезла дитину до своїх батьків у с. Малоєкатеринівка Запорізької області, а сама поїхала до м.Красногорівки Донецької області. Під час сумісного життя відповідачка зловживала спиртними напоями, вела аморальний спосіб життя, забувала забирати дитину з дитячого садка.

22 грудня 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем, шлюб розірваний 27 квітня 2006 року. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У жовтні 2006 року відповідач її побив і вона відвезла дитину до своїх батьків у Запорізьку область, але відповідач забрав дитину до себе й не дає можливості спілкуватися з дитиною.

Ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області від 2 лютого 2007 року справи за зазначеними позовами об'єднані в одне провадження (а.с. 33).

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 3 травня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено. Відібрано малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і передано його ОСОБА_2 Стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання дитини з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 250 грн. щомісячно до досягнення повноліття дитиною, починаючи з 3 травня 2007 року.

Додатковим рішенням цього ж суду від 7 серпня 2007 року ОСОБА_1. у позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 14 листопада 2007 року вказані рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_1. У задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір'ю та стягненні аліментів на утримання дитини відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 21 травня 2008 року постановлено відібрати в ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і передати дитину ОСОБА_1.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 подала до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати й ухвалити у справі нове рішення.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановляючи додаткове рішення, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що при розірванні шлюбу сторони досягли домовленості, що дитина буде проживати з батьком, про що свідчить розписка ОСОБА_2 (а.с. 17). ОСОБА_1 працює робітником на ПП "Іваки"; позитивно характеризується, має стабільний заробіток біля 2 тис. грн., мешкає за адресою: АДРЕСА_1; має всі необхідні умови для виховання дитини (а.с. 9, 12, 15). ОСОБА_2 11 січня 2007 року звільнена з роботи за власним бажанням. Згідно з характеристикою, виданою 30 листопада 2006 року дитячим закладом, хлопчик доглянутий, оточений увагою з боку батька та бабці; мати з'являється в дитячому саду не часто, після чого дитина довгий час не відвідує дитячий садок, часто забирала дитину в нетверезому стані або забувала забрати зовсім, приходилося викликати бабцю чи батька та віддавати їм дитину пізно увечері. (а.с. 10, 83, 75).

Відповідно до рішення та клопотання виконавчого комітету Красногорівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 26 вересня 2007 року орган опіки та піклування порушує клопотання про відібрання в ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і передачу його на виховання батькові - ОСОБА_1. (а.с. 172-173).

Згідно із ч. 1 ст. 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пп. 2-5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, зокрема, якщо мати, батько ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Установлено, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування ухваленого апеляційним судом рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.